Спасами в народі називають три літні свята, присвячені Господу. Якщо зі словом Спас все зрозуміло, — це скорочена форма від слова Спаситель, — то яке відношення мають до Нього яблука — не зовсім. Звичай освячувати начатки плодів сягає своїм ко-рінням ще в старозавітні часи. Люди таким чином дякували Господу за всі його дари й приносили частину їх в жертву.
Перший Спас — Медовий, або Маковій. За новим стилем — 1, за старим — 14 серпня. Свято бере свій початок у Візантії VIII–IX століття. В Константинополі спалахнула епідемія. Священики винесли частинку Хреста Господнього, обійшли з нею місто та освятили воду у водоймах. Люди, які купалися в освяченій воді, почали одужувати. Так виникла традиція винесення Хреста — спочатку в столиці імперії, а згодом і в усьому православному світі.
Цього дня ми також вшановуємо пам’ять святих Маккавеїв — мучеників за віру, що стали символами духовної стійкості та мужності. Саме тому друга назва свята — Маковій. Разом з тим, це свято називають Медовим Спасом, бо в цей час саме настає період збору меду.
У цей же день починається Успенський піст, який триватиме два тижні — до свята Ус-піння Пресвятої Богородиці. Він так само суворий, як i Великий.
Другий Спас є одним із дванадцяти найбільших православних свят. За Євангелієм, цього дня Ісус Христос узяв трьох апостолів — Петра, Якова та Іоанна — і піднявся з ними на гору Фавор помолитися. Там відбулося диво: обличчя Спасителя засяяло, як сонце, а одяг став білосніжним. З хмари пролунав Божий голос, який назвав Його своїм Сином. Це явлення й отримало назву Преображення.
Яблучний Спас — це народна назва свята. У Єрусалимі в середині серпня дозрівав виноград, який прийнято було в цей день освячувати.
А там, де виноград не ріс, люди почали приносити до церкви яблука.
В цей день можна смакувати рибою. Успенський піст — час молитви, читання Євангелія, духовного зосередження. Яблучний Спас посеред нього — це своєрідний подих: радісне свято, яке нагадує, що духовне й земне в житті людини не суперечать одне одному. За новим календарем свято відзначається 6 серпня. За старим припадає на 19 серпня.
Горіховий Спас, який також називають Хлібним — останнє велике свято літа. Цей день пов’язаний із перенесенням до Константинополя Нерукотворного образу Ісуса Христа. Звідси походять й інші назви свята — Полотняний Спас, Спас на полотні, Нерукотворний Спас. За переказами, коли Ісус Христос, умившись, витер обличчя рушником, то на рушнику залишився його образ. Ікона ця Нерукотворна, бо не була написана.
Тож коли ми приносимо початки урожаю в храм, не забуваймо, що це не просто красива традиція, а свідомий духовний жест: людина приносить Богові плоди землі, вдячність за врожай і просить захисту на наступний рік. У дні свят важливо відвідати богослужіння, присвятити час молитві та добрим справам. І хай серпневі свята принесуть у кожну українську родину злагоду, добро, добробут та достаток!
