Картопляна міль — небезпечний шкідник, відноситься до списку А-2: карантинні організми, обмежено поширені в Україні, які пошкоджують картоплю (бульби та вегетативну частину), баклажани, тютюн, томати, перець, паслін, дурман, беладону, фізаліс та інші декоративні пасльонові.
В України масовий літ картопляної молі відбувається в травні. Літають метелики уночі, від заходу до сходу сонця, та 1-2 години після сходу. Через добу після спарювання самки відкладають від 60 до 200 яєць, групками або поодинці на листках, черешках, стеблах, неприкритих бульбах, на ґрунті у полі, в сховищі — у заглиблення поблизу вічок, тріщинах, під прилиплими грудочками ґрунту та у місцях механічного пошкодження.
Термін відродження гусені з яйця залежить від температури, в середньому становить приблизно 5 діб. Після відродження гусениця потрапляє до рослини, вгризаючись під епідерміс листка, пагона чи молодої бульби. Харчуються переважно молодим листям. В період засихання бадилля, личинки переходять на бульби, проникаючи в них найчастіше через вічка, особливо ті, що знаходяться біля поверхні ґрунту, або на інші вегетуючі рослини родини пасльонових.
Гусениці можуть переносити різкі коливання температури і при промерзанні бульб залишаються живими. Завершивши живлення і розвиток, вони покидають бульби, листки, стебла і сплітають в прихованих місцях (посохле листя, рослинні рештки, між бульбами у сховищах, тріщини в підлозі) малопо-мітний кокон, до поверхні якого прикріплюються грудочки землі, сміття. Через 3-4 дні перетворюються в лялечку. Ця стадія триває 7-12 днів, після чого з лялечок вилітають метелики.
Картопляна міль пошкоджує 85-90% бульб картоплі, які знаходяться біля поверхні ґрунту. Уражені бульби погано зберігаються, сильніше уражуються хворобами, втрачають товарний вигляд та якість.
Для попередження занесення Картопляної молі на територію, вільну від шкідника, проводять детальний огляд імпортних та вітчизняних вантажів, пакувального матеріалу, транспортних засобів, які надходять з карантинних зон. Обстежують трьох кілометрову зону навколо первинних пунктів ввезення імпортної рослинної продукції. З метою своєчасного виявлення вогнищ шкідника, систематично обстежують посіви пасльонових культур в період вегетації, а також бульб і плодів у сховищах. При виявленні вогнищ картопляної молі встановлюється карантинний режим. У карантинній зоні проводяться відповідні заходи щодо локалізації та ліквідації вогнищ даного регульованого шкідливого організму.
Виявивши шкідника на своїй ділянці, для знищення всіх його форм розвитку і можливості подальшої появи проводьте такі заходи: намагайтеся відмовитися від літнього посіву картоплі, віддавши перевагу раннім сортам, яким картопляна міль практично не загрожує; перед посадкою проведіть огляд, перевірку і відсіювання пошкоджених бульб; бульби висаджують на максимально допустиму глибину; під час вегетаційного періоду проводьте огляд рослини, підсапуйте її, видаляйте бур’яни, а при виявленні личинок або гусениць з укриттями з павутини, витримуючи періодичність, обробіть рослини препаратами, що використовуються для боротьби з колорадським жуком (Волатон, Децис, Золон, Дінадім, Фокс); збирання картоплі, як і його просушування, проводьте в денний час, тоді, коли картопляна міль не активна; після збору врожай картоплі, призначений для зберігання, обробіть спецзасобами (Ентобактерін, Дендробаціллін); зібраний урожай зберігайте при температурі, яка не перевищує +50 С, при міні-мальній вологості.
Хороші результати в боротьбі з картопляною міллю дають феромонні пастки. Це привабливі хімічні речовини для самців молі, які застосовуються для їх вилову і подальшого знищення. Самки через відсутність запліднення роблять «порожню» викладку, в результаті чого появу нового покоління виключено.
Ірина ТОРХОВА.
Провідний спеціаліст сектору фітосанітарних заходів на кордоні відділу фітосанітарних заходів на кордоні та санітарної охорони території.
