Виставка під такою назвою впродовж літа працюватиме в Одеському археологічному музеї (Ланжеронівська, 4). Але не в залах, а під відкритим небом, у музейному дворику. Експонати створені в межах літньої практики студентів другого курсу скульптурного відділення Одеського художнього фахового коледжу імені М. Б. Грекова.
Перший етап роботи складали студії та замальовки стародавніх скульптур із музейної колекції, що пов’язані з епохами палеоліту та неоліту й походять із територій півдня Миколаївської області.
Проєкт присвячений осмисленню архаїчної пластики, як джерела сучасного художнього мислення. Антропоморфні та зооморфні образи, давні скульптури, культові предмети й знакові форми, у яких збереглася первинна енергія людської культури, мають якусь магію, вони приємні на дотик, теплі, по-своєму привабливі. Одинадцять дівчат та один хлопець вивчали твори, що їх зараз, під час війни, не показують звичайним відвідувачам. А поряд зі студентськими роботами стоять справжні половецькі баби, або балбали (ця назва походить від тюркського аналогу, який буквально означає «предок», «дід-батько»), так зображали як жінок, так і чоловіків.
Учасники проєкту звернулися не до історичної реконструкції чи прямої стилізації, а до пошуку універсальних пластичних принципів, що залишаються актуальними незалежно від часу. Архаїчна форма постає у виставці як носій колективної пам’яті, символічної сили та глибинних смислів.
— Робота «Море» виконана з піноблоку та черепашнику, — розповідає Катерина Войтік. — Це не якесь там божество, це сама стихія. Дві риби пливуть назустріч одна одній, одна виносить на поверхню перлину як дарунок світу людей. Біля постаменту символічна мушля з черепашнику. Мені хотілося передати образ морських створінь через прості декоративні форми та природні матеріали.
Софія Пташнік свого «Дволикого» також зробила з піноблоку, дівчину надихнув музейний простір та атмосфера колекції.
— Мене зацікавила простота і водночас виразність давніх форм, адже навіть через багато років вони продовжують виглядати сучасно та привертати увагу, — каже Софійка. — Особливо мене вразили половецькі баби. В них є відчуття сили, спокою та монументальності, тому мені захотілося створити роботу, яка б перегукувалася з цими образами, але звучала по-сучасному.
Директор музею Ігор Піструїл на вернісажі наголосив, що відвідувачі виставки можуть придбати за невеликий донат листівки з фото студентських скульптур, а кошти підуть на допомогу музейному працівнику, який нині служить в Збройних Силах України.
Марія ГУДИМА.
Фото Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.
