Драматичний час переживає Україна. Підла війна, розв’язана путінськими окупантами, змушує відважних захисників жити, що називається, на межі. Загибель людей, зруйновані міста, екологічна загроза — з усім цим змушені стикатися українці. Здавалося б, не до жартів. Але Одеса залишається Одесою: 1 квітня в день мого чергування одразу кілька людей привітали наш колектив з Днем гумору.
Добрі слова, оптимістичні побажання я почув від Олександри Іванової, Сергія Філіппова, Володимира Зайченка, Михайла Ходарковського. А Світлана Георгіївна Коваленко ще й поділилася радістю: «Ви тільки не подумайте, що я вас розігрую, але у нас минулого четверга було свято — вперше цього року газету принесли вчасно! Ось який подарунок зробили нам у поштовому відділенні № 49. Хочу нагадати, що 10 квітня виповнюється 80 років від дня визволення Одеси від фашистських загарбників. Чи заплановані з цього приводу якісь заходи? А 12 квітня, в День космонавтики?».
Офіційних оголошень щодо заходів, присвячених знаменній даті, як і слід очікувати в наш складний час, немає. Як і немає сумнівів у тому, що річниця обов’язково буде відзначена міською владою. Можу повідомити, що 10 квітня о 13.00 у Літературному музеї обласна Рада миру відкриває виставку на честь визволення міста-героя у 1944 році. Вхід вільний. Заодно повідомляю, що 1 квітня озеленювачі комунального підприємства «Міськзелентрест» розпочали роботи з висадки весняних квітів (віол, маргариток, селену). Першою буде прикрашена площа Десятого квітня. Тут на клумбах, розташованих навколо обеліска «Крила Перемоги», планується висадити 20 тисяч квітів віоли та маргариток — це 345 кв. м квітників. Композицію прикрасить Герб України — Тризуб із синіх та жовтих квітів, а також візерунок із квітів, що нагадує морські хвилі. Що ж до Міжнародного дня космонавтики, то припускаю, що голова Одеської астрономічної спілки, постійний автор нашої газети Михайло Рябов, напевно, щось вигадає.
На прощання Світлана Георгіївна ще раз привітала з Днем гумору, відзначила це почуття в матеріалах «Вечірки» та побажала колективу творчого майбутнього. І щоб про спорт не забували!
Забудеш тут, як же? Адже читачі телефонують, цікавляться останніми новинами, вносять цікаві пропозиції. Ось, наприклад, Микола Москаленко запитує, скільки одеситів поїде до Парижа на літню Олімпіаду?
Сьогодні точну цифру назвати неможливо. Відбір на Ігри триває. Зокрема, 5–7 квітня в Азербайджані стартує І Європейський кваліфікаційний турнір з вільної боротьби. Путівки на Олімпіаду отримають фіналісти. У складі української команди і одесит Василь Михайлов, чемпіон Європи минулого року. Поки ж олімпійські ліцензії здобули Ірина Маловичко, яка спеціалізується на стендовій стрільбі, футболісти Максим Брагару та Володимир Салюк, фехтувальниці Аліна Комащук та Олена Кравацька. Звісно, всім цим спортсменам ще потрібно довести своє право потрапити до збірних країни, оскільки ліцензії ці не іменні, але думається, що позиції одеситів у збірних досить міцні. Всього ж Україна на сьогодні має 65 ліцензій, а планується ще більше. Про це заявили на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань молоді та спорту президент НОК Вадим Гутцайт та виконувач обов’язків керівника Мінмолодьспорту Матвій Біда.
Олександр Іванович цікавиться, скільки для організаторів Ігор у Парижі коштуватиме проведення Олімпіади? Заодно йому важливо знати, скільки коштів виділено на підготовку українських спортсменів?
Голова Рахункової палати Франції П’єр Московісі в ефірі радіостанції France Inter повідомив: «Ми поки що точно не знаємо вартість проведення Олімпійських ігор. Рахункова палата проведе аудит після Ігор. Олімпіада повинна коштувати нам від трьох до п’яти мільярдів євро. Не думаю, що ця сума сильно вплине на наш державний борг». А виконувачка обов’язків президента Федерації легкої атлетики України, депутат ВР Ольга Саладуха на засіданні Комітету з питань молоді та спорту назвала суму, в яку обійдеться Україні підготовка спортсменів-учасників Олімпійських ігор 2024 року в Парижі: «732 мільйони гривень — саме стільки цього року передбачено на підготовку українських спортсменів до Олімпіади-2024».
Віталій Вікторович Огурцов, привітавши з перемогою «Чорноморець» у чемпіонаті України над житомирським «Поліссям», нагадав мені про борг: кілька місяців тому під час чергового чергування я пообіцяв читачеві підготувати матеріал, присвячений легендарному бомбардиру «Чорноморця» Анатолію Колдакову.
Пам’ятаю, працюю, слово дотримаю.
Крім того, співрозмовник добрим словом відгукнувся про рубрику «Мій двір» і поскаржився на те, що останнім часом матеріали на цю тему зникли зі сторінок газети. Довелося пояснити, що цей проєкт передбачає участь у ньому наших читачів. Мабуть, усі охочі вже відгукнулися. Але якщо хтось захоче поділитися спогадами про свій двір дитинства, ми йому, звичайно ж, дамо слово.
Віталій Вікторович одразу запропонував подібну рубрику — «Мій завод». Що ж, було б чудово, якби знайшлися охочі відгукнутися. Той же В. В. Огурцов, наприклад. Адже, як з’ясувалося в процесі нашої бесіди, він багато років трудився в консервній промисловості. Працював, зокрема, на Ізмаїльському консервному заводі — справжньому гіганті, лідері галузі. «Нашу продукцію знали на Камчатці та в Прибалтиці, на Кубі та в Афганістані. Як шкода, що такі потужні підприємства зникли з промислової карти країни, — нарікає Віталій Вікторович. — Чому б газеті не підняти цю тему? Давайте відроджувати колишню славу одеських заводів і фабрик».
Давайте! До речі, зовсім нещодавно у «Вечірній Одесі» був опублікований матеріал, присвячений новій сторінці в житті заводу «Оріон». Але, повторюся, подібні акції мають успіх і сенс лише за активної участі в них читачів газети. Тож, вмикайтеся.











