Вітчизняні театри багато і охоче ставлять п’єсу Джона Патріка «Дорога Памела, або Як би нам пришити стареньку», свого часу вона йшла і в Одеському ТЮГу. А є й одноактна комедія того ж автора про ту ж героїню, літню любительку барахла, невтомну американку з приголомшливим почуттям гумору.
Прем’єру вистави «Чоловік для Памели» показав на своїй камерній сцені Одеський академічний обласний драматичний театр. Режисер-постановник, заслужений артист України Геннадій Скарґа урізав монологи головної героїні, Памела Кронкі не звертається до залу (а був би цікавий хід, адже в камерному просторі глядачі сидять так близько від акторів), а лише взаємодіє з іншими дійовими особами. При цьому керується виключно поривами свого доброго серця.

Це історія про те, як не варто довіряти шлюбним оголошенням (та й будь-якому піару), адже обманюють і 96-річний капітан Муні (Сергій Юрков), що прикидався красенем-футболістом, і сама Памела, складаючи відповідь «завидному нареченому» від імені своєї незадачливої сусідки Розіти Монтефалько (заслужена артистка України Ірина Надіна). Якщо Памелу може погубити її доброта, то Розіту — скромність, а капітана, що створив такий ажіотаж у жіночому товаристві, гублять рідна дочка Вельма (Анастасія Гаркавенко) та її чоловік Отіс (Вадим Анохін). Чи вдасться повернути на казенне ліжко втікача з будинку для літніх людей? Чи можливе особисте щастя в похилому віці? Де межа, за яку краще не переходити, хоч би як розгулялося почуття гумору?

На додачу до всіх бід, очманілу Памелу турбує нявкання покійного кота, раптом запалює портрет прадіда, і з’являється привид… І все ж м’яка, сентиментальна розв’язка подарує надію на те, що в цьому житті є місце доброті, навіть якщо з боку вона може комусь здатися божевіллям.











