Ім’я Павла Козленка відоме багатьом, особливо серед єврейської громадськості та в наукових колах, причому не тільки в Одесі, Україні, але й за кордоном. Він відомий як громадський діяч, історик, юрист, фахівець з дослідження Голокосту та єврейської спадщини на території колишньої, так званої Трансністрії, автор книг та виставок з історії Голокосту та єврейства на Одещині (і не тільки), а також численних публікацій на ці теми в періодичній пресі.
Хоча Павло народився в Одесі, тут же закінчив Одеську державну академію зв’язку ім. А.С. Попова, а пізніше Одеську національну юридичну академію, став кандидатом філософських наук, а нині очолює Одеський музей Голокосту — жертв фашизму, автором концепції якого він є, однак його дитинство пройшло здебільшого в Балті, де його коріння по лінії матері тягнеться з XVIII століття, по батьківській лінії також пов’язане з цим містом. Хлопчик виховувався більше бабусею в єврейській родині, з дитинства полюбив місто, в якому ріс, добре його знав. З молодих років цікавився його історією, єврейства зокрема, тим більше що батьки матері в роки Другої світової війни були в’язнями балтського гетто.
Захопившись історією єврейства на Одещині, і перш за все в Балті, яка в ХІХ—на початку ХХ ст. вважалася єврейським містечком, де поряд з українцями, росіянами та молдаванами євреї становили приблизно третину населення (в середині ХІХ століття — до 80%), Павло активно взявся за дослідження та вивчення різних фактів з історії єврейства в Балті, єврейських родин, з яких вийшли чудові люди, цікаві, знамениті. А серед них знайшлися особистості, помітні в літературі, мистецтві, освіті, медицині, військовій справі. Про них Павло Козленко написав цілу низку статей та есе, багато — в балтській районній пресі. З роками у нього накопичилося чимало нових фактів і матеріалів з історії балтського єврейства, доль євреїв вже ХХ століття, причому часто пов’язаних з періодом радянських репресій. Однак багато фактів, історій, епізодів життя людей вимагали уточнень та підтверджень.
Павло Козленко задумав створити своєрідну книгу-літопис, книгу-енциклопедію про долі своїх земляків, щоб показати життя євреїв різних поколінь, їхню участь у житті міста, нашої України та колишнього Радянського Союзу. Автор книги, названої «Балта — місто з мого дитинства», провів величезну пошукову роботу, залучив до неї архіви Одеси, Миколаєва, Херсона та інших міст, а також Ізраїлю, США. Він зібрав безліч документів, листів, фотографій та інших ілюстраційних матеріалів.
У підсумку вийшов справжній фоліант обсягом понад 520 сторінок з кольоровими ілюстраціями. Книга видана російською мовою, Павло Козленко запевнив, що вже наступного року постарається все зробити для її випуску українською мовою.

На жаль, війна, що почалася, призупинила архівні пошуки автора, частину матеріалів довелося відкласти на майбутнє, а вже надрукована книга випущена поки що в обмеженій кількості. Бажаючі придбати її можуть звертатися до автора або до одеської видавництва «Фенікс».
Вихід у світ книги Павла Козленка «Балта — місто з мого дитинства» та її презентація на початку грудня в переповненій залі Балтського історичного музею з подальшою трансляцією цієї зустрічі автора з земляками по місцевому телебаченню (на весь Подільський район) стали подією в громадському, культурному житті міста. Презентація книги вилилася в найцікавішу бесіду про минуле і сьогодення Балти, про взаємозв’язок поколінь і патріотичну єдність жителів України різних національностей у боротьбі за краще життя, проти ворогів-агресорів.
У презентації взяли активну участь балтський міський голова С. Мазур, голова балтської єврейської громади В. Винярський та директор місцевого історичного музею П. Ткач, а також представники місцевих засобів масової інформації.











