Виставку під такою назвою можна побачити до 21 листопада у виставковому залі Музею сучасного мистецтва Одеси. Проєкт Ірини Озаринської «Кібература» створений у колаборації з Міжнародним конкурсом прози «Без меж» (Україна—Іспанія), і його можна не тільки розглядати, але й читати.

— Сьогодні ми знаходимося десь на стику паперових книг (минулого) та електронних девайсів (майбутнього), — прокоментувала свою експозицію авторка на вернісажі.

Література та «кібература» сусідять у залі. Об’єкти зі старих паперових книг Ірина створювала, добуваючи «сировину» на блошиних ринках, у ресторанних туалетах (там вони стали модним предметом інтер’єру), дещо принесли друзі під час підготовки виставки. На старих фотографіях, де люди позують на тлі книжкових полиць, позначено місце книги в житті покоління батьків авторки. Її саму сьогодні надихають також планшети та фрази, зашифровані в байтах за допомогою двійкового коду. В Італії та Німеччині, де наша одеситка проводить багато часу, люди обмінюються прочитаними книгами, залишаючи їх просто на вулиці у спеціальних візках. Наша традиція останніх років виносити непотрібні книги на смітник, аргументуючи тим, що навіть бібліотеки «не гумові», засмучує художницю. Якщо вже книга зовсім нікому не знадобилася, її можна зробити предметом мистецтва, вважає вона.

Ірина Озаринська не вперше створює твори, які можна читати, у неї є досвід у створенні аrtist-book, де ілюстрації отримують рівнозначне тексту значення. А зовсім нещодавно на арт-резиденції в Чорногорії вона створила комікс, і поет Олександр Дельфінов став його співавтором. І якщо коли-небудь Ірина напише книгу та проілюструє її, це буде закономірним проявом творчої натури цієї талановитої та красивої молодої жінки.