Ось так, на думку вчених, виглядає формула успіху в молочному тваринництві. КСК — це корми, селекція, кадри. С — утримання тварин. М — менеджмент. П’ять складових — і буде результат у вигляді якісного молока. Але наскільки молочне тваринництво Одеської області здатне працювати за цією формулою успіху?
Відповіді на це питання було присвячено робоча нарада, яка відбулася минулої суботи. У ній взяли участь керівництво Одеської обласної державної адміністрації на чолі з головою ОДА Сергієм Гриневецьким, аграрії, провідні вчені та експерти в галузі тваринництва. Практична частина наради пройшла на базі молочно-товарної ферми «Агрофірма Петродолинське», пленарна частина — на базі міні-ферми «Еколандія».
Забігаючи вперед, слід визнати — молочне тваринництво регіону має проблеми за всіма п’ятьма складовими формули. Як зазначив доктор сільськогосподарських наук з Одеського державного аграрного університету Руслан Сусол, «…хороше молоко з необхідним вмістом білка — великий дефіцит». А відсутність якісного молока одразу «б’є» по виробництву молочних продуктів, де нестачу білка та жирності виробники «закривають» за допомогою додавання того ж пальмового масла. Ну, і імпортна продукція закриває зростаючі потреби споживачів, хоча задовольняти попит могли б вітчизняні виробники.
Щоправда, проблеми в молочному тваринництві виникли не сьогодні. З цієї тези, підкріпленої статистичними викладками, почав свій виступ Сергій Гриневецький. Виявилося, що на Одещині розквіт молочного тваринництва був у 1980 році. Тоді в регіоні налічувалося 1 мільйон 290 тисяч голів великої рогатої худоби. На сьогодні залишилося… 138 тисяч. Корів було 443 тисячі — зараз 85 тисяч. І що характерно — лише десята частина стада знаходиться в господарствах. Усю решту худоби тримають люди вдома, приватним чином. Природно, що відповідно виглядають цифри з виробництва молока. Падіння порівняно з показниками 40-річної давнини сталося в кілька разів. Та що казати — навіть порівнюючи зі статистикою за 2000 рік, регрес очевидний. Але й те, що зараз виробляється, дають переважно приватники. Тобто молочне тваринництво як бізнес у регіоні практично «просіло».
Чи можна сподіватися на відродження галузі? Голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький вважає — можна і потрібно. І відродження молочного тваринництва слід починати системно, у суворій відповідності до наведеної вище формули. Яка там перша літера вказана? «К» — корми. Ось відновленням кормової бази треба зайнятися в першу чергу. «Якщо кормів немає, то немає і сільського господарства», — каже губернатор. Більше того, корми — це початок ланцюжка, вони потягнуть за собою необхідність відновлення зони зрошуваних земель (в цьому напрямку робота на Одещині ведеться активна), закупівлі сучасної сільськогосподарської техніки, відродження переробної промисловості, створення нових робочих місць і так далі.
У Стратегії розвитку регіону до 2027 року передбачена програма підтримки аграрного сектору. Та й на рівні держави цьому питанню приділяється велика увага. Так, відповідно до Національної програми розвитку молочної галузі до 2030 року передбачено виділити 90 мільярдів гривень, половину цих коштів має давати держава. Є постанова уряду № 107, яка визначає порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції. «Щоправда, складається відчуття, що далеко не всі аграрії знають про можливості, які відкриває перед ними ця постанова», — зауважив губернатор. В результаті підприємці, які займаються молочним тваринництвом, не отримують підтримки, якої вони потребують.
На шляху розвитку галузі — багато бар’єрів. Про брак кормів і про те, що комбікормова промисловість занепала, на робочій нараді говорили багато хто з виступаючих. А також про те, що в регіоні спостерігається дефіцит племінного поголів’я, і що отриманню бажаного фінансового результату заважає тривалий термін повернення інвестицій. Нарешті, собівартість виробництва якісного молока за всіх сьогоднішніх складових виходить високою. Тоді який переробник захоче його купувати? «Простіше» у звичайне молоко, яким наповнений ринок, чого-небудь домішати, благо, що юридично поняття фальсифікату не визначено, тому й можна на пачці масла дрібним шрифтом писати, що воно «тваринно-рослинного» походження.
Ну, і традиційна проблема — кадри. Нікому працювати в тваринництві, а скоро буде нікому вчити майбутніх аграріїв, бо професорсько-викладацький склад аграрних вишів і технікумів старіє, але зміни не видно. І ось тут велика надія на тваринницький бізнес, який повинен стати замовником необхідних фахівців. Кадрова робота має ще один аспект. Як зауважив Сергій Гриневецький, відродження тваринницької галузі допоможе отримати перспективу розвитку багатьом об’єднаним територіальним громадам, які, набувши фінансово-господарську самостійність, «раптом» виявили, що дохідну частину бюджету формувати їм ні з чого… І таких неплатоспроможних ОТГ на сьогодні в області — вже понад 30 відсотків.
Ось такою вийшла розмова. А перед нею — повторюся — учасникам робочої наради показали приклади успішного бізнесу. Директор СТОВ «Агрофірма Петродолинське» Дмитро Матуляк розповів про те, що господарство має статус племінного заводу з розведення великої рогатої худоби української червоної молочної породи. У господарстві утримується 1300 голів великої рогатої худоби, в тому числі 700 корів. За останні три роки в розвиток тваринництва вкладено 53,8 мільйона гривень. При цьому «Агрофірма Петродолинське» активно бере участь у вирішенні соціальних проблем села, на території якого воно знаходиться.
А директор міні-ферми «Еколандія» Тетяна Сахно розповіла: «Гордістю нашого господарства є корівник на 22 голови великої рогатої худоби з автоматизованим доїльним залом. Проект і контроль будівництва здійснила німецька компанія «Циммерман», як виставковий зразок для малих фермерських господарств Одеської області. Щодня отримуємо до 250 літрів молока, яке використовуємо для власних потреб — виготовляємо бринзу, сир, масло, сметану.
На жаль, поки що такі господарства, де системно і професійно займаються молочним тваринництвом, є, за словами губернатора, «екзотикою». Час у регіональній аграрній галузі змінювати порядок денний.
