Перше липня — знакова дата в календарі кожного вечірківця, і це зрозуміло — саме цього дня, 1973 року, народилася «Вечірня Одеса». А за 48 років її життя ця дата вписана в щорічники читачів, шанувальників, авторів, друзів та помічників газети. З ними ми й відсвяткували, за традицією, свій день народження до обопільного задоволення від спілкування.
Якщо дата незмінна, то місце нашої зустрічі щоразу різне. Цього року ми скористалися люб’язним запрошенням друзів з Одеського державного університету внутрішніх справ. Дякуємо за затишну прохолодну залу, теплий прийом, допомогу в підготовці та окремо — за колектив чарівних барабанщиць і талановитих вокалістів. Майбутні поліцейські — всебічно розвинені молоді люди, в чому переконалися всі учасники свята.
Як минув наш день. Після «Пісні про Одесу» — гімну міста — гостей привітав редактор газети Олег Суслов. Він запропонував вшанувати хвилиною мовчання пам’ять засновника «Вечірньої Одеси» Бориса Федоровича Дерев’янка. Це і його день, першого редактора, який очолював газету до чорного серпня 1997 року. Ім’я великої людини, талановитого журналіста було на вустах у багатьох, хто виходив до мікрофона, щоб привітати «вечірківців». До того ж, 1 липня ми ще й вшановуємо лауреатів щорічного конкурсу «Вечірньої Одеси» пам’яті Б. Ф. Дерев’янка «Люди справи». Конкурсу, який вигадав і залишив нам як заповіт перший редактор.
Скільки добрих слів і щирих побажань ми почули — просто плавилися від задоволення! Відтворимо їх і для вас, дорогі читачі.
— «Коли я співаю про любов без меж…» — прозвучало в «Пісні про Одесу». У нашому місті — це і про любов до газети «Вечірня Одеса», — сказав голова облдержадміністрації, Почесний громадянин міста Одеси та Одеської області, голова журі конкурсу «Люди справи» Сергій Гриневецький. — І я це кажу щиро, будь-кого спитайте — він знає газету «Вечірня Одеса». Це стандарт, закладений великим журналістом, письменником, громадським і політичним діячем Борисом Федоровичем Дерев’янком. Для всіх, хто мав щастя з ним спілкуватися, сперечатися, дискутувати, це були уроки громадянськості, політичної зрілості, уроки твердості, мужності та відповідальності. А найголовніше — уроки високого професіоналізму. Газета відбулася завдяки журналістським розслідуванням Бориса Дерев’янка, вони створювали особливу атмосферу в місті. Газету читали скрізь — у трамваях, на лекціях в інститутах, обговорювали на «Привозі». До Дерев’янка-депутата йшли люди зі своїми проблемами. Пам’ятаються його виступи на сесіях міськради. Для мене, молодого керівника-початківця, це була величезна школа. Школу Дерев’янка пройшли і нинішні співробітники газети, які продовжують його справу, і за це вам — низький уклін.
Як зазначив у своєму вітальному слові Сергій Гриневецький, «48 років для суспільно-політичного видання — це вік ранньої зрілості, все ще попереду», але вже сьогодні потрібно думати, як святкувати 50-річчя газети. Голова облдержадміністрації готовий видати розпорядження з цього приводу, сформувати робочу групу, «тому що це значуща подія в нашому місті, та й не тільки в нашому».
Вступити до цієї робочої групи висловив готовність перший заступник голови обласної ради Олег Радковський. ««Вечірня Одеса», що з’явилася за часів застою, одразу стала улюбленою газетою одеситів. Усі з нетерпінням чекали емоційних статей про футбол Андрія Ясеня. Дякую колективу за працю, за конкурс «Люди справи», де нагороди отримують за конкретні справи. Зараз важко живеться друкованим виданням. Обласна рада готова надавати всіляку допомогу газеті», — сказав Олег Радковський.
Герой України Валентин Симоненко, людина, яка керувала містом, багато років дружила з Борисом Федоровичем, і тепер не розриває зв’язку з «Вечірньою Одесою», назвав газету символом міста. Валентин Костянтинович — один із найчитаніших наших авторів, його статті про сьогодення та майбутнє Одеси, України чекають і обговорюють. Життя редакції він знає зсередини, а тому на святі закликав «на вівтар любові до газети покласти конкретну справу», пропонував створити опікунську раду. Що ж, обговоримо. А поки що вручили нашому автору і другу почесний знак «Вечірка — моя газета». Цю нагороду, виготовлену на наше прохання лауреатом конкурсу «Люди справи» Юрієм Бузьком для тих, хто підтримує і любить газету, ми в день свята вручили також олімпійському чемпіону Миколі Мільчеву, передали дочці Бориса Федоровича Дерев’янка Аллі Борисівні та керівнику компанії «Шабо», нині — почесному громадянину Одеської області Важе Іукуридзе.
Лариса Бурчо — Заслужений журналіст України, людина, яка підняла випущене з рук убитого редактора знамено і очолювала «Вечірню Одесу» майже 20 років, — тепер почесний гість на спільному святі.
— Коли сталася біда, і не стало Бориса Федоровича, ми розуміли, що у нас два головних завдання: зберегти газету і зберегти пам’ять про першого редактора. І в пошуках форми збереження пам’яті дійшли рішення щорічно проводити конкурс «Люди справи», який наш редактор провів лише один раз. Я щаслива, що конкурс живе і поповнюється хорошими, заслуженими людьми. Скромними людьми, які не домагаються цього звання, а просто добре роблять свою справу. Правильно і те, що підсумки конкурсу ми підбиваємо в день народження «Вечірньої Одеси», це свято — торжество праці, ідеї, пам’яті про Бориса Федоровича Дерев’янка, який жив і працював для цього міста, який загинув за свою працю і заслужив, щоб про нього пам’ятали.
«Щодня змінюється мода», але є непорушні цінності в місті — це газета «Вечірня Одеса» і конкурс «Люди справи», — сказала депутат обласної ради Ірина Коваліш, лауреат конкурсу. «Продовжуйте свою справу, це у вас добре виходить», — побажала колективу старша онучка Бориса Федоровича Ольга, яку ми сподіваємося побачити серед наших співробітників — журналістський талант явно присутній. Продемонстрував давнє запрошення до школи репортерів «Вечірньої Одеси» нинішній керівник регіональної організації НСЖУ Юрій Работін.
Всіх, хто хотів віддати нам належне, вислухали і дякуємо. Складова частина нашого свята — вручення нагород лауреатам конкурсу «Люди справи» за підсумками 2020 року. Їхні імена ще взимку назвали члени журі, і ми розповіли про це в номері за 11 лютого ц. р. у статті «Нові імена». На липневій зустрічі 17 лауреатів піднялися на сцену, і їм аплодував зал. У третю книгу «Люди справи», яку редакція планує видати до 50-річчя газети, увійдуть ті, кому редактор Олег Суслов цього разу вручив нагороди — дипломи та статуетки «Садівник».
В’ячеслав Аброськін — ректор Одеського державного університету внутрішніх справ. У генерала 25 років вислуги на оперативній роботі, успішне проходження всіх щаблів службової драбини, і зараз новий виклик — керівництво вищим навчальним закладом системи МВС, з яким він успішно справляється.
Ігор Біляков, який пройшов шлях від волонтера до директора зоопарку. Територія в 6 гектарів перетворюється з кожним днем, а до свого 100-річчя, восени наступного року, зоопарк постане оновленим і красивим. І мешканцям тут добре — «раз народжуваність у тварин підвищилася, умови сприятливі», нагадав, отже, слова членів журі. Всі думаємо, яку тваринку взяти всім колективом під опіку…
Марія Бобкова — директор КНП «Міська лікарня № 8». Реабілітаційне відділення, створене в лікарні п’ять років тому, має унікальні можливості і ставить на ноги городян. Важким був період, коли лікарня стала ковідною. У планах директора — повертати в стрій тих, хто важко перехворів на коронавірусну хворобу. Якщо НСЗУ розробить такий пакет, можна буде надавати допомогу пацієнтам на безоплатній основі. «Я все життя — з газетою, сказала наш лауреат, — важко повірити, що «Вечірній Одесі» вже 48 років. Будьте здорові — це головне».
Відоме ім’я, відома людина — Йосип Бронз. Заслужений юрист України, віце-президент Спілки адвокатів України, голова Ради адвокатів Одеської області. Один із найавторитетніших у країні фахівців у галузі права. А ще — автор багатьох полемічних статей у «Вечірній Одесі». Стаття про суд присяжних викликала просто шквал відгуків читачів. Отже, нині Йосип Бронз працює і на авторитет газети. «Буде газета цікавою — буде на неї попит», — сказав він, отримуючи заслужену нагороду.
Дмитро Волошенков та Ольга Охлопкова — голови оргкомітетів двох спортивних заходів на призи «Вечірньої Одеси», які за роки їх проведення та за інформаційної підтримки газети стали дуже популярними і приваблюють все більше учасників. Дмитро зробив усе можливе, щоб не тільки в Одесі та Україні, а й за межами країни знали про велоралі «100 кілометрів за 10 годин». А Ольга очолює оргкомітет туристичного переходу «100 кілометрів за 24 години». Обидва щорічні заходи присвячені річниці визволення Одеси від фашистів. Цієї весни карантинні обмеження не дозволили провести ні пробіг, ні велоралі. «Восени проведемо неодмінно, — повідомив Дмитро. — Дата відома — 25 вересня, вже зареєструвалися понад 2 тисячі осіб. До зустрічі на старті, на Алеї Слави!».
Павло Дашук — засновник громадського об’єднання «Наша чиста Одеса». Понад сотня активних небайдужих людей, які люблять своє місто і прагнуть зробити його чистішим і кращим, разом займаються прибиранням схилів, пляжів, лісосмуг, висаджують дерева, роздають екосумки, встановлюють лавки. Робота Павла та його друзів — цілком вписується в проєкт «Чиста Одещина», приурочений до 30-річчя незалежності України.
Юрій Дімчогло — депутат обласної ради, лауреатом конкурсу «Люди справи» він названий як засновник і фундатор поромного комплексу, що з’єднав через Дунай українську Орлівку та румунську Ісакчу. Поромна переправа, яка так необхідна для зміцнення міжнародної кооперації та розвитку туризму, вже діє і відкриває великі перспективи для Одеської області.
— Я — ровесник «Вечірки», пишаюся нагородою конкурсу газети за проєкт, який дуже важливий для регіону і вже дає добрі результати, — сказав Юрій Дімчогло.
Два педагоги стали лауреатами конкурсу за підсумками 2020 року: Сергій Іванов, директор навчально-виховного комплексу № 90 — у ньому працюють найсильніші на півдні України вчителі німецької мови, та Антоніна Ліпінська, вчителька української мови та літератури одеської ліцею № 63, учні якої із завидною регулярністю перемагають на мовних олімпіадах та творчих конкурсах. Розповів на сторінках газети про талановитих педагогів наш постійний автор та експерт з питань освіти Сергій Пеняєв.
Скульптор-аматор з Біляївки Олександр Коваленко активно прикрашає простір скульптурами з дерева та каменю. Тільки в одеському парку імені Горького їх 33! А ще його роботи є у Великій Долині, у двориках нашого міста. На нашому святі Олександр обіцяв показати свої нові роботи. Подивимося і вам розповімо.
Щороку серед лауреатів конкурсу є люди, що представляють нову форму управління — територіальні громади. Цього разу журі назвало лауреатом Наталію Крупицю, голову Фонтанської ОТГ. Раніше Наталія очолювала Крижанівську сільську раду, і вельми успішно, тому на місцевих виборах жителі довірили їй очолити створену громаду. Наталія знає, як можна будувати Європу у себе вдома.
Почесний громадянин міста Одеси, заслужений працівник транспорту України, доктор технічних наук, професор, краєзнавець і письменник — це все про нього, Михайла Пойзнера, нашого автора і друга. Все, за що береться ця різнобічна людина, професійно і цікаво. Минулого року Михайло завершив велику працю — двотомник «Зелений фургон» і весь Олександр Козачинський». Друкується в нашій газеті, теж з резонансом. Зараз одержимий ідеєю встановлення меморіальної дошки Олегу Томасу — легендарному керівнику Одеського порту і ЧМП.
Есфірь Серпіонова, завідувачка іконописної відділення Одеської семінарії при жіночому Свято-Архангело-Михайлівському монастирі, номінована за благословенням ігумені Серафими. Член Національної спілки художників України, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри графіки художньо-графічного факультету Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. «Займатися улюбленою справою — це щастя», — сказала черниця, Матушка Таїсія, отримуючи нагороду. І у відповідь були оплески залу.
Минулого року ми познайомилися з засновником і керівником компанії «Smilefood», регіональним представником Спілки українських підприємців Олександром Соколовим. Запросили його до нашої вітальні і стали учасниками цікавої розмови з людиною, яка побудувала успішний бізнес, активно бере участь у законодавчій роботі, займається благодійністю. Ми не раз розповідали про компанію-лідера продажів високоякісної їжі через онлайн-системи та її керівника, про велику благодійну діяльність колективу. Ми — друзі, і у нас безліч творчих планів, але про них — потім.
Хранителька музею партизанської слави одеської школи № 65, відмінник освіти України Людмила Старих 35 років присвятила музейній справі та вихованню дітей. Отримуючи нагороду конкурсу, Людмила Старих говорила про везіння: «Пощастило, що працюю в школі, що музей відкрили, і діти цікавляться історією. Пощастило, що почалася співпраця з «Вечірньою Одесою».
Народний художник України, відомий одеський скульптор, творець пам’ятників і скульптурних композицій на площах і вулицях Одеси — Олександр Токарєв.
Пам’ятники та декоративно-паркові скульптури: Вірі Холодній, Леоніду Утьосову, Олександру Пушкіну, Сергію Уточкіну, «Жінці моряка», «Апельсину»… Перераховувати — довго, дивитися — радісно. Великого щасливого життя побажав скульптор газеті.
Що ж, конкурс триває. І триває активний пошук гідних, професійних, небайдужих, захоплених, обізнаних і люблячих свою справу. Підказуйте імена — адже вони живуть і працюють поруч із вами. А журналісти «Вечірньої Одеси» познайомлять з новими героями читачів. Це наша робота.
