Заходжу якось на пошту і бачу: бабусі пораються з посилками. Одна отримала, розпаковує і знайомиться: миючі засоби, щось із косметики, серветки. Інша хоче замовити собі якісь речі і радиться. Я поцікавилася, звідки вони таке різне отримують. Виявилося, все з Києва, і можна вибирати дуже різноманітні речі: засоби для ванни, прання, миття від підлоги до стін, вікон та інших різноманітних речей; косметика, засоби для чоловіків і для жінок, скатертини, постільна білизна, лікарські засоби, харчові добавки — всього не перелічити: самих каталогів запропонованої продукції виявилося понад 300!
Але одна з бабусь одразу мене попередила: «Не вірте їм!». «То навіщо ж ви довірилися?» — запитала я. — «А вони обіцяють виплатити приз до 400 000 гривень!».
По дорозі додому я заговорила зі знайомою продавчинею. Вона була налаштована рішуче: «Це нав’язування товарів довірливим людям! Мені теж пропонували, я почала було робити замовлення, але незабаром відмовилася: всі прислані речі є на ринках і набагато дешевше». Це було в середині грудня 2019 року.
У мене в той час на руках була певна сума вільних грошей. Я, звичайно, не хотіла бути обманутою, але вирішила на собі випробувати сумнівний бізнес, щоб розповісти про все іншим людям.
Адресу для звернення мені дали на пошті. Всі замовлені речі йдуть від офіційних фірм з Києва. І почалося! Не пам’ятаю точно, яка з компаній у мене була першою. За рік і 2 місяці (до лютого 2020-го) я була втягнута в спілкування з 10 компаніями. У двох сумках вдома накопичилося безліч присланих документів. У кожній посилці, що прийшла, був каталог під своїм номером з яскравими ілюстраціями. Скрізь дві ціни: вища перекреслена і поруч нова — знижена. І разом з таким каталогом обов’язково присилалася щедра інформація від подібних фірм з обіцянками наступного грандіозного призу до 400 000 грн. за мої наступні замовлення. Назвемо ці фірми: «Імідж клуб», «7 бажань», «Щасливий дім», «Родинний клуб», «Start.money», «Пошторг», «Народний шанс», «Укрторг», «Речі до речі».
У кожній посилці — найрадісніші пропозиції продукції, перелічені в численних каталогах. Ціна, повторюся, скрізь була вказана подвійна: стара перекреслена і нова — спокуслива. Приклад «Посилки-сюрпризу» з «Пошторгу»: «стара ціна 419,00 грн. і ВАША ЦІНА 283 грн. за 4 одиниці». Це з каталогу № 10, а всіх пропозицій в «Пошторга» — не перелічити! Суперпропозиція місяця за 331 грн. До неї пропозиція зробити напис: «Так, я замовляю товари із доданого каталогу на суму 325 гривень та хочу отримати подарунок-сюрприз».
Ну хіба тут не спокуса? І треба визнати:
«Пошторг» пропонував найбільш дешеві товари.
Я теж людина зі своїми чеснотами і слабкостями. І я відгукувалася на спокуси протягом року і 2 місяців — доти, доки не вичерпала свої фінансові можливості, не нажила нічних безсонь і психологічну залежність. Що це таке, дізналася докладно з дуже серйозної книги. (Автор — психіатр і психотерапевт А. Ю. Акопов. «Соціальні хвороби особистості», С-Петербург, 2008 р.). Прокинешся десь о 4-5 ранку і не можеш більше заснути: нав’язливі думки про запропоновані грандіозні призи до 400 тисяч гривень від кількох фірм буквально вибили мене з сідла. Якщо до кінця місяця перед отриманням пенсії грошей на чергове замовлення «цінних посилок» не вистачало, доводилося їх позичати. Мій чуйний і щедрий чоловік багато разів виручав — підкидав на продукти, на дорогу, ліки, хоча завжди критикував за мою довірливість названим компаніям. Але й цього було мало. Доводилося звертатися за грошима в борг до добрих знайомих.
Спочатку я обіцяла сама собі, що закінчу участь у фальшивому бізнесі через 3 місяці від мого початку, потім до півріччя, потім до річниці… Але фірми вміло затягували новими і новими зачіпками, не даючи мені піти вбік. Я розуміла односторонню вигоду розпочатого «бізнесу», але нічні пильнування підштовхували до нових «нетверезих» відгуків… У чергових посилках від однієї компанії я стала отримувати по 3-4 послання від їхніх товаришів з новими і новими притягуючими пропозиціями.
У період моїх блукань з’явилися й інші подібні «цікаві» пропозиції. Наприклад, з журналу кросвордів — пропозиція «Щаслива купюра»: «Можливо, саме у Ваших руках опинилася заповітна купюра з КОДОМ, що принесе Вам 400 000 гривень». І тут же бачимо «ОСОБИСТУ ПЕЧАТКУ Голови Комісії з вручення призів «ПОШТОРГ» з особистим підписом.
Через рік спілкування з безліччю фірм-спокусниць вирішила зосередитися тільки на одному «Імідж клубі», який мені чомусь здався найнадійнішим. 22 лютого цього року я отримала від «Імідж клубу» «Щасливу посилку», де було: «ЛІЦЕНЗІЯ на виплату головного призу» в 350 000 грн». Але це ще не все. «Отримайте додатково 60.000,00 протягом 3 днів… Отримайте БЛІЦ-ПРИЗ за 100.000,00 (набір побутової техніки: холодильник, духова шафа, пральна машина, кухонний комбайн)… «Ваші персональні дані повністю пройшли перевірку… Від щирого серця вітаю Вас із перемогою в акції «ІМІДЖ КЛУБА» … Але є важливий нюанс: Дайте дозвіл на захист Ваших персональних даних… — Керівник Служби безпеки компанії Панов В.О.». Далі йдуть 4 пункти, другий з яких: «Оберіть уподобані товари з нашої пропозиції… Вашу відповідь без замовлення буде автоматично відбраковано…» «НА ДОДАЧУ ДО ГОЛОВНОГО ПРИЗУ ВАМ НАДАНО ПРАВО НА ПРИЗИ: БЛІЦ-ПРИЗ за 100.000,00: набір побутової техніки + приз за швидкість 60.000,00грн». Був також надісланий і «ЗАХИСНИЙ ПОЛІС № АА10456 обов’язкового страхування суми головного призу від зовнішніх і внутрішніх факторів». Тут же названа і «Голова Комісії з вручення призів». Там же вказано «Право на отримання Головного призу — не пізніше 31.03.2020 р.» І ще одна добавка до спокус: «Повна незалежність від економічної кризи та будь-яких змін в країні» плюс «Право затребувати компенсацію у разі недотримання термінів, вказаних у документі за підписом Власника «ЗАХИСНОГО ПОЛІСА» і печаткою». І ще: «… Уявіть, скільки зусиль виявляться марними, якщо Ви не надішлете «Офіційний запит» протягом 3 днів!». І пункт 5-й: «Заберіть свою посилку на пошті та отримайте 350.000,00 грн. вже протягом 48 годин».
Одного разу я зрозуміла, як в Україні виникли такі досвідчені бізнес-діячі. Адже раніше у нас таких не водилося. Наприкінці лютого 2021 р. у листі від «Start.money» було написано: «Українською філією Компанії отримано «Розпорядження» з Центрального офісу в Лондоні про вручення Вам 370 000,00 гривень! Це фінальний документ, що завіряється підписами та печатками представників Ради директорів Компанії … Своїми швидкими відповідями і правильно заповненими документами ви підкорили… самого Президента «Start.money» Саймона Фінчера! Тому Саймон Фінчер виявив бажання приїхати з Лондона й нагородити Вас особисто!».
Отже, треба було діяти терміново, без зволікань. Однак на моєму 82-му році життя, обтяжена поглибленою психологічною залежністю, я вже не була здатна діяти самостійно і звернулася до доньки з проханням про її участь. Вона була здивована і збуджена до крайності моєю довірливістю. Дізналися і два дорослих онуки про мої обставини. Вони спільно вжили заходів: змінили мені мобільного оператора і взяли з мене слово, що негайно припиню спілкування з названими фірмами. Через упалий настрій я вже була не в змозі наполягати на чомусь своєму і стала вживати заходів від своєї психологічної слабкості. Минуло близько трьох місяців. Почуваюся відносно нормально, займаюся вишивками, в’язанням і вечорами бадмінтоном з хлопцями на шкільному стадіоні. При гарній погоді прогулююся з подругами біля моря.
І ось набралася сил написати статтю. До речі: до настання ковіду у мене народжувалися вірші. Видано два збірники. Однак усі останні місяці поетичні речі не йдуть, зупиняються на одному-двох рядках задуму. Виною цьому і мої похмурі настрої від стану українського соціуму. Адже недарма останні 20 років перед пенсією я була викладачем вишу на кафедрі філософії і не можу залишатися байдужою в середовищі жалюгідних соціальних подій.
Буду рада відгукам читачів на цю статтю в шанованій газеті «Вечірня Одеса». Мій телефон +380631948792 — завжди відгукнуся.











