Біля самого Чорного моря на причалі «Зелений мис» стояв маленький рибальський будиночок. З’явився він якось раптом — раптово, але сусіди по дачній ділянці з товариства «Шляховик» особливої уваги на нього не звернули, бо звикли, що на території сусідів — водно-моторного оздоровчого товариства рибалок-любителів такі самовільні споруди періодично виникали.
За словами дачників, чиї ділянки сусідять з причалом № 133, керівництво причалу нібито під виглядом берегоукріплювальних робіт і раніше самовільно займалося будівництвом дачних будиночків з подальшим їх продажем. І це незважаючи на те, що землі в прибережній захисній зоні перебувають у державній власності і будівництво там заборонено. Але районна влада чомусь порушень не помічала. Не помітили вони і того, як на місці рибальського куреня № 265 майже як у казці — «за щучим велінням, за моїм бажанням» (а точніше, за «бажанням» власника куреня) замість маленького будиночка з’явився великий (загальною площею 264 кв. метра) котедж у 3 поверхи і паркінг. З’ясовувати, чиє ж це було «веління», довелося приголомшеним від побаченого сусідам, коли вони вперше після зимового періоду приїхали на дачу і з великими труднощами пробралися на свою ділянку.
— Восени 2019 року, коли ми їхали з дачі, ніщо не віщувало такої проблеми, — розповідає Олена Костянтинівна, дружина власника дачної ділянки, доступ до якої фактично був перекритий внаслідок появи «нахаббудови». — Коли приїхали навесні, побачили, що частина території нашої ділянки захоплена, вирубані дерева і кущі, знищено дитячий майданчик. Сходи, якими ми піднімалися на дачу, частково демонтовані і доступ до них перекритий. Олександр Дмитрович Іваницький — мій чоловік — інвалід 1-ї групи. Йому важко пересуватися, і тому сходи були нами зроблені так, щоб він міг, пройшовши кілька сходинок, відпочити і підніматися або спускатися далі.
Тепер же цими сходами можуть користуватися тільки любителі екстриму, та й то якщо доберуться до них. Вхід і вихід до узбережжя перекритий новою спорудою.
Подружжя Іваницьких після безуспішної спроби поговорити і врегулювати проблему з самим власником «куреня» без втручання чиновників, звернулося зі скаргою до керівництва товариств «Шляховик» і «Рибалок». Але в їхньому обличчі вони не побачили ні союзників, ні навіть формального бажання хоч якось надати сприяння у вирішенні ситуації.
Довелося писати до Київської районної адміністрації, управління державного будівельного контролю Одеської міської ради, до департаменту екології та розвитку рекреаційних зон і навіть до поліції. Словом, стукали у всі двері в надії достукатися хоч куди-небудь. Їм відповідали. Але більшість відповідей, як легко здогадатися, були суто формальними. Наприклад, у департаменті екології порадили «на майбутнє» звертатися до Головного управління національної поліції «для оперативного реагування».
Іваницькі звернулися до Одеської міської прокуратури №1, повідомивши про факт самовільного будівництва, і отримали відповідь, що 21 серпня 2020 року прокуратурою внесена відповідна інформація до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального Кодексу України.
ДАБК у своїй відповіді підтвердив, що 26.02.2020 року, під час перевірки інформації за адресою Шкіперська, 1011, встановлено факт будівельних робіт «з реконструкції рибальського будинку під дачний будинок без отримання права на будівельні роботи».
Управління відзвітувало, що замовник будівництва був притягнутий до відповідальності відповідно до ч.4 ст. 96 Адміністративного кодексу України.
Однак, на той момент, як сказано в документі, управління було позбавлене можливості проводити заходи державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, перевірити виконання вимог щодо усунення порушень чинного законодавства. Співробітники ДАБК послалися на Постанову Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 року № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду».
5 серпня 2020 року на місце «пригоди» виїхала комісія, до складу якої увійшли представники Київської районної адміністрації. До моменту її приїзду об’єкт був вже остаточно добудований і перетворився з «об’єкта незаконного будівництва» на «об’єкт нерухомого майна». А це, як кажуть в Одесі, «дві великі різниці».
— Створюється враження, що чиновники чекали, коли цей «самобуд» добудують, щоб потім послатися на ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України, де сказано, що право власності на новостворений об’єкт нерухомого майна виникає з моменту завершення будівництва.
Крім того, чиновники послалися на висновки Верховного Суду України, які були надані в постанові від 2 жовтня 2018 року по одній із розглянутих судових справ, де було сказано, що для запобігання можливого зловживання правом перевірок, які здійснює ДАБК, перевірки можуть здійснюватися лише під час виконання підготовчих будівельних робіт.
Ось що рекомендував Іваницьким заступник начальника ДАБК Одеського міської ради В.В. Савенко: «Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Зі змісту частини другої цієї статті випливає, що кожен із суб’єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за вирішенням. Таким чином, системне врегулювання питання, порушеного у Вашому зверненні, можливе в рамках судового розгляду».
На даний момент, дійсно, судове рішення — єдине, на що залишається сподіватися людям, чиї законні права та інтереси були порушені не тільки діями власника новобудови, але, ймовірно, і «завдяки» бездіяльності низки чиновників, які закривали очі на незаконне будівництво. І виникає питання, навіщо тоді така кількість різних служб, департаментів і чиновників, якщо в кінцевому підсумку всі вони рекомендують громадянам вирішувати свої проблеми в судовому порядку?
Вислухати точку зору голови садового товариства «Шляховик» В.В. Гребьонкіна щодо цієї історії так і не вдалося. На перший телефонний дзвінок він відповів, і, вислухавши питання, попросив передзвонити через кілька хвилин. Більше на телефонні дзвінки він не відповідав. А адже, на мій погляд, саме голова кооперативу міг і повинен був першим підняти питання про порушення прав когось із членів товариства, тим більше, що Олександр Дмитрович Іваницький є засновником товариства «Шляховик» і садовий ділянка належить йому з липня 2000 року.
У юридичному департаменті Одеської міськради з ситуацією на «Зеленому мисі» теж знайомі. «Після уточнення фактичних обставин та отримання повної інформації по суті справи, а також відповідей від виконавчих органів Одеської міської ради в повному обсязі буде прийнято рішення щодо заходів реагування», — такою була реакція на звернення Олени Іваницької на адресу департаменту.
Хотілося б дізнатися і долю «відповідної інформації, внесеної до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального Кодексу України», а також думку щодо даних фактів прокурора Одеської області Сергія Костенка.











