На сайті Одесського державного екологічного університету з’явилася інформація про те, що робота студентки кафедри публічного управління та менеджменту природоохоронної діяльності Симони Вайчуте «Просторовий аналіз впливу кліматичних змін на пожежну безпеку в Україні» зайняла третє місце на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт, який проходив в онлайн-режимі на базі Національного університету цивільного захисту України (м. Харків). Захотілося дізнатися, чому ця тема викликала дослідницький інтерес.
— Один з основних напрямків наукових досліджень нашого університету — це кліматологія, — говорить Симона Вайчуте. — І, звичайно ж, вивчення причин кліматичних змін та їхнього впливу на екосистеми, на сфери господарської діяльності (наприклад, сільське господарство), на здоров’я людини. Університет бере участь у наукових проєктах, грантах Всесвітньої метеорологічної організації. Тому кліматична тематика постійно на слуху: в університеті часто проводяться наукові конференції, семінари, «круглі столи». І коли в Одесі сталася низка трагічних подій — пожежі в дитячому таборі «Вікторія», готелі «Токіо стар», коледжі економіки, права та ресторанно-готельного бізнесу, які забрали життя людей, у мене з’явилися запитання, на які захотілося отримати відповіді: чи впливають кліматичні зміни на пожежну безпеку? Тим більше, що була визначена причина пожеж — порушення правил пожежної безпеки.
За твердженням агрометеорологів, збільшення температури на 10С відповідає зміщенню кліматичних зон у бік півдня на 100 км. За останні 20 років середньорічна температура на території України підвищилася на 0,8 градуса, тобто відбулося зміщення на 80 км. Це означає, що частішими та тривалішими стали посушливі періоди, спостерігаються аномально високі температури влітку, що призводить до порушення умов експлуатації техніки, виникнення коротких замикань у проводках, самозаймання сухої трави, збільшення пожеж у лісових масивах, лісосмугах.
У своїй роботі Симона Вайчуте на основі просторового аналізу кліматичних умов України виявила територіальний розподіл напруженості пожежної небезпеки, провела районування за цим показником. Таким чином, вона виділила регіони, близькі за своїми кліматичними умовами та ступенем впливу клімату на природну пожежонебезпеку. I область — це зона з незначною природною пожежонебезпекою, II — помірною, III — високою. Одеська область потрапляє до III зони пожежонебезпеки.
Як заходи для підвищення пожежної безпеки в умовах кліматичних змін необхідна стратегія з адаптації діяльності пожежної служби до нових умов, у якій будуть визначені завдання в технічному, організаційному та фінансовому напрямках. Так, наприклад, одна з пропозицій — введення коефіцієнта фінансування регіонів залежно від районування. Максимальний коефіцієнт передбачений для ІІІ зони з високою пожежною небезпекою, що дозволить отримати додаткові кошти на оновлення матеріальної бази, підвищення кваліфікації працівників, а також на проведення виховно-просвітницької роботи.
На думку Симони, ми ще до кінця не усвідомлюємо, наскільки зміни клімату впливають на життя людини. Насамперед, на її здоров’я, здатність повноцінно працювати, умови проживання (екологічні системи), економіку країни (матеріальні втрати від стихійних лих, лісових пожеж, повеней, посух). Причиною змін клімату є сама людина. Нашому суспільству ще належить навчитися розумному споживанню, ресурсозбереженню, використанню безвідходних технологій. Поки ж величезна кількість продуктів харчування з простроченим терміном придатності та товарів відомих брендів замість того, щоб бути уціненими та продовжити служити людям, просто спалюється, завдаючи величезної шкоди довкіллю.
— Слід говорити про три основні вектори кліматичних змін: екологічний, економічний та соціальний, а отже, і розробка адаптаційних заходів до змін клімату повинна здійснюватися комплексно за цими напрямками, — говорить завідувачка кафедри публічного управління та менеджменту природоохоронної діяльності, кандидат економічних наук, доцент Олена Павленко. — У 2016 році Україна підписала Рамкову Конвенцію зі зміни клімату, взявши на себе зобов’язання щодо обмеження зростання температури величиною в 1,5оС на рік. На даний час в Україні прийнято низку законодавчих актів, зокрема розпорядження КМ України «Про затвердження Плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року». Однак в умовах економічної та політичної криз реалізація цього Плану ускладнена. Потребують внесення змін, доопрацювання та узгодження багато екологічних законодавчих актів.
Симона Вайчуте планує розширити діапазон своїх досліджень у напрямку комплексної оцінки економічних та екологічних збитків від кліматичних змін у різних сферах діяльності: економічній, екологічній, соціальній та дати пропозиції щодо зниження негативних наслідків від зміни клімату. Особливу увагу, як вважає Симона, слід приділяти питанням формування екологічної свідомості та екологічної культури як у споживачів, так і у виробників.











