ср, 18 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Завершується 2020 рік. Він був дуже складним. Пандемія коронавірусу виразно показала, наскільки крихким є світ, у якому ми живемо. Ані кордони, ані матеріальний добробут не можуть нікого захистити від небезпечної недуги. Хтось розгубився, хтось озлобився… Але залишилися й ті, хто гідно повівся в період непростих випробувань, не піддався паніці й не втратив людської гідності.

Про підсумки року, що минає, та надії на рік, що наступає, наша розмова з настоятелькою Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря ігуменею Серафимою.

— Матушко Серафимо, чи можливо людині в умовах страшних подій, що відбуваються у світі, зберегти свою душевну рівновагу?

— Моя відповідь буде незвичною. Так, ситуація дуже складна. Але ми все одно вийдемо з неї переможцями! Нам у цьому допоможе диво. Ми з вами ведемо бесіду напередодні Різдва Христового. І мені не соромно зізнатися: я вірю в дива. Якщо людина має світлу віру, то за вірою їй і дано буде. Ми справді вперше зіткнулися з пандемією такого масштабу. І багатьох вона вибила з колії, позбавила душевного спокою та рівноваги. Людина опинилася сам на сам з дуже небезпечною ситуацією. Але якщо повернутися в минуле, ми побачимо, що подібні ситуації вже відбувалися! Наприклад, Чорнобиль. Тоді передчасно пішло багато людей. Генофонду нації було завдано великого удару. Чорнобильська атомна станція знаходилася всього за 90 км від Києва. Якби радіоактивна хмара в перші дні аварії пішла на місто, всіх спіткала б велика біда. Але вітри раптом подули в бік білоруських лісів. Радіація їх буквально випалила — дерева довгий час стояли неприродно рудими, постраждала природа. Але Київ був врятований. Господь відвів небезпеку від столиці та від людей. Це було справжнє диво!

— З цим важко не погодитися…

— Дійсно, вчені розуміли: сталося те, що можна назвати надзвичайно сприятливим результатом при смертельно небезпечному сценарії. Я одного разу йшла територією монастиря і звернула увагу, що з-під асфальту пробився цвіт. День був вітряний, а цей крихітний паросток зумів протистояти його поривам і радував світ своїм яскравим цвітінням. Так і наш народ — на генному рівні ми настільки загартовані випробуваннями, що внутрішній імунітет допоможе нам обов’язково вистояти! Наші попередники пережили у XX столітті дві світові війни, дві революції, голодомор, масові репресії, розпад держави та муки народження нової країни, в якій ми зараз живемо і тридцятиріччя незалежності якої будемо святкувати у 2021 році. Тож ніяким дихлофосом нас не витруїш! Згадаймо, що довелося пережити тим, хто пройшов війну 40-х років. Тоді понад два з половиною мільйони людей були викрадені нацистами до Німеччини. Вони розуміли, що їдуть туди помирати. Але їхня віра, працьовитість, готовність гідно приймати випалі випробування допомогли вижити часом у нелюдських умовах. У нашому монастирі була літня монахиня, яка мені розповідала, що її ще підлітком викрали до Німеччини. Вона важко й старанно працювала, хоча була тендітною та хворобливою. Їй допомагала тверда віра в допомогу Божу. А потім сталося справжнє диво. Перед падінням нацистського рейху під ударами радянських військ гітлерівці стали знищувати в’язнів. Багатьох молодих українських остарбайтерів зігнали до великого барака. Туди прийшли лікарі й сказали, що всім зроблять щеплення від епідемії. Вранці ніхто з них не встав з багатоярусних ліжок — усі виявилися мертві. Це була смертельна ін’єкція. Вижила тільки вона. Монахиня розповідала мені, що тієї ночі побачила уві сні себе, яка лежить у глибокому рові. Її мали живцем закопати. Однак на краю рову з’явилася красива жінка в чернечому вбранні. Це була Богоматір. Пресвята Богородиця кинула їй кінець рушника й витягла її на поверхню. Вранці, коли дівчина прокинулася серед сотень трупів, почався справжній переполох: до барака збіглися лікарі, німецькі офіцери та солдати. Хотіли знову зробити їй ін’єкцію, але комендант сказав: «Те, що вона не померла, — диво. Отже, вона повинна жити». З нами — велика сила Божа, яка може допомогти в найнеймовірніших ситуаціях. Згадаймо початок пандемії, ту паніку, яка почалася з приїздом наших співвітчизників з охопленого пандемією Китаю до Нових Санжар. В автобуси, де вони перебували, полетів град каміння, хоча там разом з дорослими перебували діти. Потім ці кадри побачив увесь світ. Загальнонаціональна ганьба!.. Бог попустив це випробування пандемією, щоб наш власний непривабливий вигляд, спотворений страхом та егоїзмом, викликав у нас відразу й протверезіння. Адже раніше, в роки війни, потреби та голоду, наші предки були готові ділитися часом останнім, що в них було. Перебуваючи в нелюдських умовах, вони не втрачали людської гідності та внутрішнього благородства душі.

— Яким ви бачите 2021 рік?

Свято-Архангело-Михайлівський жіночий монастир
Свято-Архангело-Михайлівський жіночий монастир

— Думаю, він буде успішним і благодатним. Увесь світ згуртувався для перемоги над пандемією. Вірю, що вона відступить, і страшний коронавірус буде взято під контроль. Сподіваюся, що медицина зробить крок уперед, покращиться її технологічне оснащення. Молюся, щоб на наших просторах припинилася війна. Мир — це велике благо Боже. У храмах за кожним богослужінням йде гаряча молитва про мир в Україні. Важливо, щоб любов, взаєморозуміння, громадянський мир і злагода згуртували нас в одну дружню спільноту вільних і щасливих людей. На жаль, за 30 років ми досі не збудували наш спільний дім таким, яким він має бути для всіх мешканців України від краю її й до краю: з достатком, з изобіллям, з твердим дотриманням закону та Конституції. Так, на початку шляху були великі надії та очікування на те, що Україна посяде гідне місце серед європейських держав. Промисел Божий, як Мойсей через пустелю, провів нас за ці 30 років важкими дорогами з єдиною метою — щоб ми помудрішали, зрозуміли: ніхто нічого даром нам не подасть, всього потрібно добиватися самим. У випробуваннях, стражданнях і скорботах ми очистилися, як золото в горнилі.

— І від ілюзій позбулися?

— Давно час було нам позбутися ілюзій, хибної гордості, що переходить у гріховну гординю, та самообману. Ми багато говоримо про патріотизм. І водночас руйнуємо країну власною нетерпимістю, агресією, вузькістю мислення. Найстрашніше й найнебезпечніше, на мій погляд, — це відсутність любові. В Євангелії багато говориться про любов, тому що вона — основний фермент усіх загальнолюдських процесів. Любов — це головне диво нашого життя, здатне зробити його по-справжньому щасливим і одухотвореним.

— Так, хочеться побачити нарешті зміни на краще. Від чого, на ваш погляд, це залежить?

— Я дивлюся в майбутнє з обережним оптимізмом. Все залежить тільки від нас. Від нашої свідомості та внутрішньої свободи. Апостол пише: не піддавайтеся знову в ярмо рабства. Радянський Союз був більш успішною, за деякими аспектами, державою, але розвалився, як колос на глиняних ногах. Тому що поряд з дешевими продуктами та деякими іншими соціальними благами страждав відсутністю свободи. Ця червоточина знищила зсередини постамент колоса. Необхідно добре знати свої права та свободи, вміти активно захищати їх. Ми, віруючі, цінуємо досягнення України в галузі свободи, совісті, хоча неозброєним оком видно, що в цій сфері є й зловживання. Політики часом прагнуть підпорядкувати собі церковні процеси, заради політичної доцільності йдуть на порушення законів і навіть норм моралі. Такого в європейській демократичній державі не повинно бути.

— Одеса є прикладом міжнаціонального та міжконфесійного миру. Що ви можете побажати одеситам?

— Одесу завжди оберігали хресні ходи, наші чудотворні святині. Її підтримував дух великих подвижників благочестя, чиї імена прославили наше місто у віках. Коли митрополит Агафангел з чудотворною Касперівською іконою Божої Матері, яка завжди оберігала нас від нападів і бід, об’їжджав місто і творив молитву про здоров’я жителів богоспасенного града цього, ми всі відчули велике зміцнення у вірі. А віра творить дива! З настанням нового року я звернуся до Бога, щоб він дав нам віру у свої сили, віру, що може переставляти гори. До Пресвятої Богородиці — заступниці всієї України. Вона простягає над нами свій Божественний покров. Буду просити, щоб кожному з нас були дані сила, міцність духу, здоров’я та віра у своє велике призначення на цій землі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса