З 4 по 7 лютого — перший пленарний тиждень третьої сесії Верховної Ради ІХ скликання, яка триватиме до 17 липня.
На погоджувальній раді парламенту в понеділок спікер Дмитро Разумков доповів, що нинішній склад ВР вже встиг ухвалити 158 законів та розглянути 463 законопроекти, висловив надію на збереження такого ж темпу. Парламент переходить на новий формат роботи, уточнив спікер, згідно з ухваленим планом законопроєктних робіт. До головного плану вже увійшли 400 законопроєктів, стільки ж — до додаткового.
У перший день третьої сесії депутати ухвалили в першому читанні (попереднє схвалення) президентський законопроєкт № 1017 «Про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України» (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи). За те, щоб у парламенті було не 450, а 300 депутатів, обраних за пропорційною системою, проголосували 236 народних депутатів при мінімально необхідних 226.
Більшу частину голосів, зрозуміло, віддала за законопроєкт фракція «Слуга народу», стверджуючи, що це дасть можливість парламенту оптимізувати свою роботу, зробити її більш ефективною. Документ ще 3 вересня минулого року був спрямований до Конституційного суду, який дав позитивний висновок.
Чому саме триста? Представник президента в КС, народний депутат із фракції «Слуга народу» Федір Веніславський послався на референдум за часів глави держави Леоніда Кучми, де народ висловився за зменшення кількості народних депутатів до 300. Звучали ще аргументи: якщо нас у країні 37 мільйонів (хоча хто рахував, і коли був останній перепис…), то й народних обранців має бути десь у межах 300; економія державних коштів на утримання депутатів — теж не остання справа.
Прихильникам законопроєкту заперечує опозиція. Мовляв, чим менше депутатів, тим складніше до них достукатися за потреби простому громадянину. Опустимо, що достукатися за будь-якої кількості обранців непросто… Також кажуть, що пробитися до парламенту стане складно: 300 місць — не 450. Недостатнє експертне обговорення цієї конституційної зміни вменяє у провину «Слузі народу» Комітет виборців України.
У провладній фракції посилаються на рекомендації Комітету Верховної Ради з питань правової політики та схвалення документа на засіданні Великої палати Конституційного суду України.
Що далі? Згідно з чинним законодавством, для ухвалення законопроєкту про внесення змін до Конституції в першому читанні необхідна підтримка простої більшості народних депутатів — мінімум 226 голосів, які вже отримано. Після цього законопроєкт має підтримати конституційна більшість — не менше 300 голосів — на наступній сесії, яка відбудеться восени.











