Стрімкості новій Верховній Раді не позичиш: підсумок минулого пленарного тижня — два важливих, резонансних закони, один у першому читанні, другий загалом.
Як ми вже повідомляли, 13 листопада в парламенті розглядали земельні законопроекти. Гаряче, під шум протестних мітингів та вигуки «Ганьба» з секторів опозиційних депутатів (а такими щодо цього документа виступили всі фракції, крім «Слуги народу»). Аргументи провладної політичної сили — мільйонам селян потрібно дати можливість самостійно розпоряджатися своєю землею, а не продовжувати, за словами прем’єр-міністра Олексія Гончарука, «епоху, коли народу — мораторій, а «своїм людям — усе». Україна — одна з шести країн у світі, де не відкритий ринок землі, і «час переходити від феодалізму до реальних ринкових відносин». Аргументів проти прозвучало вдосталь — селяни все одно не зможуть скористатися своїм правом купити землю, її скуплять олігархи; поспішне вирішення земельного питання призведе до розколу в суспільстві, і потрібно взяти паузу, щоб провести серйозну дискусію. У підсумку 240 голосів «за» було віддано в першому читанні за законопроект, що передбачає з 1 жовтня 2020 року зняття 18-річного мораторію на продаж землі.
Законопроект, окрім відкриття ринку землі, також передбачає передачу земель державної власності за межами населених пунктів у комунальну власність сільських, селищних, міських рад; надання органам місцевого самоврядування повноважень щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності; покладання державного контролю за використанням та охороною земель обласним адміністраціям (префектурам згодом), виконавчим органам сільських, селищних, міських рад. У Верховної Ради відібрано повноваження щодо погодження змін цільового призначення особливо цінних земель.
Один з головних страхів щодо відкриття ринку землі — зазіхання іноземних компаній — може бути ліквідований до другого читання законопроекту. Це клятвенно пообіцяв Президент України Володимир Зеленський: «Між першим і другим читанням до чинного проєкту закону будуть внесені правки, згідно з якими право купувати і продавати землю матимуть тільки українські громадяни та українські компанії, засновані виключно українськими громадянами. Іноземці та компанії, які мають серед засновників іноземців, отримають право купувати українські землі тільки в разі, якщо на це буде дана згода народу України на всеукраїнському референдумі, відповідний пункт буде міститися в законі».
Коли земельний законопроект винесуть на друге читання, поки невідомо, наступне пленарне засідання ВР відбудеться 3 грудня. До цього часу, слід гадати, триватимуть бурхливі дискусії навколо резонансної теми, так само, як вони не стихають усі ці дні на всіх політичних ток-шоу більшості українських телеканалів. Усі «за» і «проти» ми почуємо не раз, але головне полягає в тому, що земля — це останній національний продукт, і як ним розпорядитися, справді, потрібно сто разів подумати…
У другому читанні та загалом Верховна Рада минулого тижня 280 голосами «за» ухвалила Державний бюджет на 2020 рік. Ми повідомляли вам основні цифри документа, деякі з них до другого читання змінилися. Зокрема, доходи передбачені в сумі 1 093,67 млрд. грн., видатки — 1 180,1 млрд. грн., тобто бюджет дефіцитний. На обслуговування державного боргу передбачено
141,5 млрд. грн., стільки ж приблизно — на освіту. Набагато більше коштів, ніж раніше, отримає галузь охорони здоров’я — 113,3 млрд. грн. Вперше на інфраструктурні проєкти, дороги, зокрема, виділять 74 млрд. грн. 5,45% ВВП, або 245,8 млрд. грн. уряд запропонував виділити на оборону, і це також найбільша сума за роки незалежності.
Як і раніше, зазнають критики пропозиції уряду щодо наповнення бюджету. У документі, що вже став законом, названі легалізація грального бізнесу, яка може принести всього 3 млрд. грн., і приватизація із запланованою цифрою доходу в 13 млрд. грн.
