пн, 23 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Монолог Сергія Ілліча Зайцева, який представився як «старий одесит», був дуже емоційним. Говорив він про одеські пам’ятники, про те, що знаходяться люди, яким не дорогий наше місто, якщо вони дозволяють собі по-варварськи ставитися до пам’яток і просто до міських об’єктів, чи то стіна будинку, фонтан чи зупинка. Згадав багатостраждальних «Гаврика і Петю», «Дітей і жабу», фонтан на Кримському бульварі, які постраждали від рук варварів, зупинки громадського транспорту з розбитими скельцями та обклеєні різними оголошеннями, списану колонаду, на яку до ремонту було соромно дивитися: «І хто дасть гарантію, що не знайдуться ще «любителі настінного живопису», які знову споганять знаменитий Бельведер…».

А ще Сергій Ілліч дивується, чому в Одесі немає пам’ятників двом геніальним людям, чиє життя було пов’язане з Одесою — Петру Іллічу Чайковському, чия музика звучала в Одеському оперному, і Миколі Васильовичу Гоголю, який саме в Одесі писав другий том «Мертвих душ».

Дійсно, Одеса стала одним з перших міст світу, в якому прозвучала опера «Пікова дама». На її генеральній репетиції та прем’єрі в січні 1893 року був присутній П. І. Чайковський. Жив він біля Оперного театру, в Театральному провулку, який зараз носить його ім’я. Великий композитор мав величезний вплив на смаки одеситів, а ті буквально боготворили маестро. У листі до свого молодшого брата Модеста Петро Ілліч писав: «Ніколи і ніде мене так не возносили, як тут. Якби хоч десятої частки того, що було в Одесі, я міг би удостоїтися в столицях!».

Саме в Одесі був написаний єдиний з портретів Петра Чайковського, що дійшов до нас. Одеський художник Микола Кузнєцов зобразив композитора на парадних сходах театру. Портрет зараз знаходиться в Третьяковській галереї.

Має рацію наш читач — саме біля Оперного театру доречно було б встановити пам’ятник великому композитору, музику якого знає і шанує весь світ.

А ось що стосується пам’ятника Гоголю, то в Одесі він є. Встановлений 1 квітня 2009 року в Саду скульптур Одеського літературного музею до 200-річчя від дня народження письменника. Автор — київський скульптор Олег Чорноіванов. Гоголь зображений у вигляді римського патриція, в тозі. Він стоїть на колісниці, запряженій трійкою крилатих коней-пегасів (пам’ятаєте, «Ех, трійка, пташка-трійка»). На облуччі колісниці примостився один з гоголівських персонажів — чорт.

Треба сказати, що в мою чергу читачі продемонстрували турботу про наше улюблене місто. Наталія Іванівна Шевчук звернула увагу, що на узбережжі Аркадії, де городяни люблять вигулювати собак, деякі собачники вичісують своїх чотириногих улюбленців. Клапті собачої шерсті валяються біля узбіччя доріжок, застряють у траві, розлітаються по повітрю, забруднюючи околиці. «Жодного разу не бачила, — розповідає читачка, — щоб вичесану шерсть господарі збирали в пакет, просто викидають на землю, не замислюючись про наслідки — і сміття збирається, і алергікам погано».

Наша постійна читачка Анна Семянівська живе неподалік від парку Перемоги і постійно спостерігає «сінокіс»: «Косять бур’ян, а заодно і галявини з деревієм, м’ятою та іншими цілющими рослинами. Причому косять, порушуючи всі правила, під корінь, що згубно як для трави — вона під нашим спекотним сонцем, та ще й без поливу, не встигає відроджуватися, — так і для організмів, що в ній мешкають. Скошену траву необхідно прибирати, інакше вона забиває рослини, що залишилися під нею. Але в парку Перемоги, думаю, що і в інших парках, її ніколи не прибирають. В результаті замість зеленої трави — жовта солома або вигоріла земля».

Після розмови з читачкою я теж задумалася — чи потрібно косити траву в парках і скверах? Вирішила пошукати інформацію в Інтернеті. На жаль, одностайності не знайшла. Одні фахівці ратують за те, щоб траву скошувати, якщо вона піднімається вище 10 сантиметрів, але при цьому поливати, інакше трава в нашому південному кліматі не встигає відростати. Якщо не косити, трава швидко досягне людського зросту, вигорить і може спалахнути не тільки від кинутого недопалка, але й від випадкового скельця. До того ж висока трава — роздолля для кліщів. Тому сильно розрослася трава може становити небезпеку для городян та їхніх улюбленців. Правильне утримання газонів у парках і скверах якраз і полягає в поливі, косінні, обрізці, боротьбі з бур’янами, підживленні, видаленні опалого листя восени та ремонті.

Деякі фахівці-екологи стверджують, що для того, щоб трава могла виконувати свої екологічні функції, зокрема, служити джерелом кисню та кондиціонером для міста, її висота повинна бути більше 10 сантиметрів, а постійне скошування трави неминуче призводить до знищення біологічного розмаїття природного середовища, зникнення десятків видів дикорослих трав’янистих рослин і сотень видів безхребетних тварин. Погіршуються умови існування хребетних тварин, в першу чергу птахів, що призводить до зникнення цілих видів. Тільки повноцінний трав’яний покрив може затримувати дрібний дисперсний пил шин і асфальту, що стираються, який є одним з основних джерел пилу в мегаполісі. Постійна косьба призводить до утворення незакріпленої землі, яка сама стає ще одним джерелом пилу в місті.

Але в одному екологи одностайні: не можна стригти траву без поливу! Не встигає відновитися зелень у нашому кліматі. Це найголовніше правило в підтримці життєздатного газону. А просто вистригти галявину, означає — оголити землю і забезпечити швидке висихання ґрунту.

Валерій Дмитрович Чужук скаржиться на роботу 78-го відділення зв’язку. Розповідає, що листоноша Тетяна Андріївна не приносить йому газети, в тому числі і «Вечірку», пояснює, що у неї немає ключів від парадної. «Але ж досі вона якось двері в під’їзд відчиняла? Запитую, чому немає газет? Відповідає: приходьте на пошту і забирайте. Навіщо ж тоді брали гроші за доставку?».

Другий місяць ГЕРЦ надсилає Галині Олексіївні Крученко з будинку № 27/3 по вул. Генерала Петрова платіжки за утримання будинку та прибудинкової території, які раптом подорожчали на 30 відсотків. Чому раптом? «Та тому, — каже читачка, — що без жодних пояснень плата за СДПТ зросла зі 120 гривень до майже 160. Чому? На якій підставі? Це ж як треба не поважати мешканців, щоб, не кажучи ні слова, не попередивши, піднімати тарифи».

Погодьтеся, що зараз, у вік комп’ютерних технологій, роздрукувати оголошення про майбутнє підвищення тарифів з поясненням причин нескладно. Розмістити це оголошення на дверях парадних теж праці не становить…

У понеділок, 15 липня, на «гарячому телефоні» «Вечірньої Одеси» 64-96-32 з 10.00 до 12.00 чергує редактор Олег Станіславович СУСЛОВ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса