вт, 17 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

У цій статті спробуємо порахувати, скільки життів одеситів забрала Друга світова війна, і як змінювалася чисельність населення міста з 1941-го по 1945 роки.

Оборона

Згідно з даними Всесоюзного перепису населення 1939 року, в Одесі проживало 604 000 осіб. На ці ж цифри посилається Б. Давиденко у своїх «Спогадах голови одеської міськради про оборону міста». У нещодавно виданій книзі Я. Верховського та В. Тирмоса «Місто Антонеску» дослідники взяли кількість карток на хліб, виданих населенню на 1.09.41, і додали до нього кількість людей, евакуйованих до цього дня: «25 серпня 1941 р. населенню було видано 360 тисяч хлібних карток. З іншого боку — за узгодженням з проведеними нами розрахунками до 1 вересня 1941 року з Одеси було евакуйовано близько 240 тисяч осіб. 360 і 240 тисяч, доповнюючи одне одного, якраз і складають ті 600—610 тисяч жителів довоєнної Одеси». Ці ж цифри підтверджуються архівними документами Одеського міськкому Компартії України.

Рухаємося далі. База даних «Одеського мартиролога» за 1941 рік говорить, що органами НКВС у місті було репресовано 1416 осіб, з яких розстріляно — 301. Ймовірно, всі вони були вбиті вже після початку війни, тому що пік «великого терору» вже давно пішов на спад, і розстрілювали на Енгельса не так, як у 1937—1939-х.

Ще один важливий аспект: кількість військ у місті та кількість біженців з територій, де війна вигнала людей зі своїх домівок вже в перші дні. Знову звернемося до спогадів голови одеської міськради Б. Давиденка. Він вказує наступні дві цифри: 650 тисяч осіб народонаселення на початок оборони міста без урахування гарнізону, з яких 80—100 тисяч — біженці з Молдавської та Ізмаїльської областей і Західної України. З урахуванням гарнізону, пише він, у місті перебувало приблизно 750 тисяч осіб.

Тепер треба зрозуміти, які масові явища вплинули на демографічні зміни в період з 22.06. по 16.10.1941 року (закінчення оборони Одеси).

На збільшення кількості жителів Одеси впливали:

— масова поява біженців;
— прибуття військ, які були задіяні в обороні міста.

На зменшення населення впливали:

— мобілізація чоловіків на фронт;
— евакуація мирного населення;
— загибель жителів від бомбардувань;
— репресії щодо громадян, які були нелояльні до радянської влади.

Кількість біженців, які прибули до Одеси до того часу, коли румунські війська остаточно замкнули кільце оточення, становить 80-100 тисяч осіб. Нехарактерною для того часу є відсутність їх обліку, при тому, що в Радянському Союзі була обов’язкова паспортизація та реєстрація за місцем проживання. Але це легко можна пояснити хаосом перших місяців війни.

Цифри щодо військовослужбовців виглядають наступним чином: кількість військових, які брали участь в обороні міста на початок оборони, — 34,5 тис. (на 12 серпня 1941 р.) і 86 тис. — наприкінці оборони. Ми не можемо відносити їх до постійного населення міста, але зобов’язані враховувати. При цьому бойові втрати особового складу підрозділів постійно компенсувалися маршовим поповненням, тому ми виносимо ці цифри за межі нашого дослідження. Приморська армія за період оборони втратила 40 427 осіб (з них убито 4397, поранено 24 218, пропали безвісти 9747).

Немає можливості встановити кількість мобілізованих на фронт у перші тижні війни. Ця інформація належала до секретної, і вона не знайдена в одеських архівах. Можна припустити їхню чисельність від 50 до 80 тисяч. Важливо те, що за малим винятком ці чоловіки не залишилися обороняти Одесу, а були відразу відправлені на інші фронти. Ще відомо, що вже безпосередньо за 73 дні оборони Одеса дала додатковою мобілізацією та добровольцями ще 16743 особи.

Слід також згадати втрати мирного населення від бомбардування міста румунською та німецькою авіацією — 1429 осіб.

Тепер про евакуацію. Точну цифру всіх евакуйованих морем жителів міста можна знайти в Одеському обласному державному архіві — 189 тисяч. Свої розрахунки представили Верховський і Тирмос: «Як випливає з рапортів управління Чорноморського пароплавства, з 8 липня і до 31 серпня 1941 р. офіційним порядком було евакуйовано 240 992 особи.

У липні це число становило 153 280, а в серпні скоротилося до 87 712. Це скорочення було викликане тим, що в липні понад 95 тисяч покинули місто сушею, а в серпні, коли кільце стало стискатися, це число становило лише 40 тисяч. Щодо евакуації морем, то вона залишалася приблизно на тому ж рівні: 57970 осіб у липні та 58 000 — у серпні, тобто 1870 на добу».

Щодо евакуації військ відомо, що ця операція досі вважається унікальною і досить успішною. За період з 1-го по 16 жовтня з міста було вивезено морем 86000 військовослужбовців та 18368 осіб мирного населення.

Підіб’ємо підсумки. На 22.06.1941 року населення становило 604 000. До початку оборони — близько 750000. Забираємо мобілізованих, але додаємо приблизно стільки ж біженців. Евакуйовано морським та сухопутним шляхом за чотири місяці — 326 360 мирних громадян. Репресовано — 1416 осіб. Загинуло від бомбардувань — 1429. Таким чином, за нашими підрахунками, на 16 жовтня 1941 року в місті залишилося близько 340 тисяч осіб.

16 жовтня 1941 року радянські війська залишили місто, і до Одеси зайшли румунсько-німецькі окупанти.

Населення міста в період окупації

Незважаючи на закінчення активних оборонно-наступальних дій, населення міста продовжувало скорочуватися. З приходом румунів до міста, головними факторами втрат стали: загиблі учасники радянських груп опору; боротьба окупаційної влади з реальними та уявними шпигунами; і, звичайно, Голокост.

Загальновідомо, що масове знищення населення міста почалося після вибуху 22 жовтня 1941 року румунського штабу та комендатури на вулиці Енгельса, під час якого загинуло 67 румунських та німецьких загарбників, у тому числі 16 офіцерів. Наказом Антонеску, «в день 23 жовтня 1941 року були розстріляні: за кожного офіцера і цивільного чиновника німців або румунів по 200 більшовиків, а за кожного солдата німців або румунів по 100 більшовиків». При цьому у своїх мемуарах міський голова Герман Пинтя пише, що кожен з п’яти полків, розміщених тоді в Одесі, отримав команду повісити по 90 осіб.

Однак, за багатьма свідченнями, хаотичні розстріли по місту йшли з перших годин зайняття Одеси окупантами. Число загиблих при цьому підрахувати неможливо. Приблизно вони оцінюються в 2—3 тисячі осіб. Після цього ми майже не зустрічаємо в документах фактів масового знищення мирного неєврейського населення міста Одеси.

Значно жорстокішими були каральні акції, спрямовані суто проти євреїв. Почалися вони 19 жовтня в селі Дальник, де одночасно було знищено близько 3 тисяч євреїв. Потім масове спалення в «порохових складах» (в районі нинішньої площі Толбухіна) 23 жовтня 1941 року — страшна сторінка історії міста, яка забрала життя ще 23 000 євреїв та радянських військовополонених. Це були перші, несистемні акції Голокосту в місті. Після них румуни перейшли до «планової роботи з остаточного вирішення єврейського питання». В результаті цього за перші півроку окупації — до весни 1942 року — було знищено близько 128 тисяч одеських євреїв.

Крім того, 8 грудня 1941 року наказом Антонеску було розпочато інтернування військовополонених та підозрілих елементів. Невідомо, яка частина з них була розстріляна, але румуни регулярно страчували городян, засуджених за скоєння кримінальних злочинів: вбивства, грабежі, крадіжки тощо.

Щодо жертв серед учасників антифашистського опору, то 9-й том «Книги пам’яті України» дає нам прізвища 312 знищених у місті партизан та підпільників. Додамо до них ще 32 особи з нещодавно знайденої групи Кузнєцова. Разом, за весь період окупації в Одесі загинуло 342 партизани.

Наприкінці січня 1942 року румуни провели перепис населення і повідомили, що в Одесі проживає 272 378 осіб. Вже через кілька місяців вони цифри скоригували: «Згідно з останніми відомостями, зібраними у зв’язку з розподілом хлібних карток, за лютий і березень ц. р. — за винятком євреїв, які повинні бути розглядатися як евакуйовані, — число населення, що залишилося в м. Одесі, визначається нині приблизно в 252 тисячі осіб». («Одеська газета» № 44 від 24.02.1942 р.).

За повоєнними розслідуваннями Всеукраїнського комітету допомоги надзвичайній державній комісії всього по області було закатовано румунським режимом 253 054 особи, з яких 48 564 відправлено до гетто. Потім ця комісія наводить інші цифри — убито 279 651 особу, з них до гетто та рабства потрапило 56 101 особа. Таку кількість жертв комісія в 1945 році називає не остаточними, але пізніше нових не вводить.

До втрат населення міста слід віднести і тих жителів, які в останні дні окупації прийняли рішення відходити разом з румунами. Це одесити, які співпрацювали з окупантами; ті, хто відкрив свій бізнес і не бажав знову жити за правилами «соціалістичного ладу»; жінки, які вийшли заміж і стали жити з румунськими чиновниками та офіцерами. Кілька тисяч жителів Одеси покинули місто і, швидше за все, ніколи до нього вже не повернулися.

Місто після звільнення

Після 10 квітня 1944 року життя швидко почало повертатися в мирне русло. Разом із радянською владою до міста повернулося близько 40 000 евакуйованих. Згідно з довідкою заст. уповноваженого Держплану при РНК СРСР, начальника управління статистики в Одеській області А. Вереника, частина населення міста, яка з’явилася на реєстрацію в міліцію в період з 5 травня по 10 червня 1944 року, становила 228 862 особи. Однак до цієї цифри не увійшли приміські райони.

Окрема велика цифра, яку поки що не вдалося встановити, оскільки вона прихована у військових архівах, це кількість одеситів, мобілізованих до лав Радянської армії в 1944 році. Тут мова може йти про кілька десятків тисяч чоловіків: про хлопців 1924—1926 років народження, які досягли призовного віку; про чоловіків, які з різних причин залишилися в Одесі в 1941 році, і тих, хто втік або був випущений з німецького полону і опинився в Одесі. Більшість цих чоловіків взяли участь у важких боях Яссько-Кишинівської наступальної операції. Багато з них загинули.

Ще до втрат міського населення в цей період необхідно віднести досить ретельну зачистку міста НКДБ. За статистикою вони були серйознішими, ніж у 1941 році. Згідно з «Мартирологом», в Одеській області за 1944—1945 рр. було винесено 1161 і 1407 репресивних вироків відповідно, з них 45 — смертних.

Ось так до міста повернувся мир.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса