пн, 16 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

з рапортів Одеської сискної відділення

Займаючись історією, постійно замислюєшся про історичні повтори. Ось, пропрацьовуючи архів Одеської сискної відділення, спробуємо крізь рядки щоденних рапортів поліцейських приставів «з відомостями про події в місті Одесі» зрозуміти і відчути атмосферу міста сто шість років тому.

Ритм його життя, риси обивателів, предмети, які їх оточували, події, які їх хвилювали… Щоб і наш читач міг скуштувати цю атмосферу, візьмемо один «заурядний» місяць і пройдемо його максимально ретельно. Нехай це буде квітень 1913 року — мирного, відносно спокійного періоду життя країни і нашого міста. Ось і погортаємо товсту — в 400 з лишком аркушів — папку з щоденними доповідями всіх приставів (тепер би ми їх назвали начальниками райвідділів поліції) до начальника Одеської сискної відділення. Тут враховано все — від ДТП за участю биндюжників і трамвая, до самогубств за участю гімназистів…

Перший висновок, який напрошується відразу: «А взагалі-то мало що змінилося!» Ні, ну, предмети крадіжок, професії, деякі обставини життя городян — так, а решта все, як і раніше. Ми сьогодні втомилися від щоденної «Кримінальної хроніки» і «Надзвичайних новин» на ТБ і думаємо, що живемо в божевільний час. Насправді наші предки переживали приблизно те ж саме…
Щоб надати дослідженню якусь логіку, події будуть систематизовані не хронологічно — нагадаю, це все квітень 1913 р., а за їх видами.
Отже, приступимо!
Якщо говорити про крадіжки, то варто виділити типові крадіжки: кишенькові та квартирні. Останні, в свою чергу, поліція тоді ділила на: «Зі зломом»; «Підбором ключа «у відсутність»; «Через незачинене вікно». Що стосується кишенькових крадіжок, то ці фіксувалися одеською поліцією чи не щодня.
Крали все, що погано лежало, а частіше те, що лежало дуже навіть добре: носильні речі, годинники, золоті прикраси, посуд, постільну білизну, черевики, коней… Все перелічити в одній статті неможливо, тому наведу тільки найяскравіші приклади.
«Вночі, проломивши стіну соляної млини Квартирникова і Тимченка (Московська, 140), були викрадені два шкіряних паса (вартістю 200 рублів) і залізний ковальський молот (80 руб.)». Як же вони її понесли!? Важка, мабуть, за такі гроші?! І через день у Лехтмана Дувида Лейзевова з двору вночі вкрали ковальський горн. Єврей-коваль для Одеси це нормально. Але крадіжка горна!!?
13 квітня в будинку
№ 103 по Балківській вулиці Іван Антонов 24 років вкрав 4 пуди каната. Здоровий хлопець був затриманий при спробі втекти з краденим.
Ось ще пару «важковаговиків» у рапортах спливають:

«Повідомляю сискне відділення, що постовий городовий № 992 Уманець на Приморській вулиці проти будинку № 97 помітив, що невідома йому людина несе ящик, а коли окликнув «стій», то невідомий кинув ящик і сам скоріше зник. У ящику виявилися цвяхи близько 2 пудів ваги, і кому належать вони, не знає.
Пристав портового поліцейського участка. Підпис нерозбірливий».
Далі вже легше, але не менш цікаво.
На Катерининській, проти будинку № 32, з ридикюля грецькопідданої Севасрени Антопопуло (я розумію, де Ільф брав імена своїм персонажам — прим. авт.) невідомий хлопчик викрав гаманець з грошима і три золотих зуба (!!!).
Того ж дня на Тираспольській, 34 «Іцик Заславський угнав у Іссера Мошкова Левентона биндюгу з парою коней, навантажену борошном. Злочинець не виявлений». Але вже відомий! До речі, за весь місяць крадіжок коней було всього 5 епізодів. Тепер викрадень авто набагато більше.
Продовжимо… На Костецькій, 6 Михайло Буняликін вкрав залізний лом. «Але був помічений двірником Миколою Себовим».
Цього ж дня ще один «лузер» попався: дехто Йосип Петрицький спробував вкрасти з крамниці Рози Мордківни Гендельман плетений кошик. «Злодій був затриманий на місці злочину». Ура!
З корсетної крамниці Фані Шнайдер (Катерининська, 27) вночі було вкрадено шовкової матерії та корсетного приладдя на 300 руб. Гламурненько як!
Під час сну в готелі «Трансвааль» (Колодязний провулок) у селянина Костянтина Небоїса було вкрадено 15 р. 20 коп. «У скоєному він підозрює повію Анну Іванівну Шлик, на вуличному прізвиську «Когут»». Тут чудово все: прізвище та кличка дівчини, селянин, готель…
У Радіної Марії прямо в церкві Кожевников Семен витягнув гаманець з 37 копійками. Нічого святого, от же сволота дріб’язкова!
І цього ж дня на Базарній, 37, з квартири Герцъ Сося-Мася (?), викрали «різних золотих і діамантових речей на суму 8800 рублів (!!!)»
А ось різноманітні крадіжки білизни: вкрадено білизну, призначену в прання, на суму 64 рубля; у Сруля Маргуліса було вкрадено з двору мокру білизну на 54 рубля; у Меланії Познякової мокрої білизни на 10 рублів з горища; у Фоменка Григорія, двірника будинку № 13 по Божакіній вулиці, вкрали: одні кальсони, 2 жіночі сорочки, один рожевий ліфчик, 1 червону і одну синю сорочки і 3 пари «старих, рваних штанів». Ну просто — Крадіжка Століття!!! Злодій — Айзек Брантман був затриманий.
8 квітня були затримані селяни Лука Романюк та Андрій Родіонов при спробі вкрасти «міський камінь-лаву». Ну, і подумаєш! І в XXI столітті крадуть, правда, цілими вулицями.
Селянин Юхим Москаленко вкрав у Щербакова Сергія черевики. Поносити він їх не встиг, тому що відразу був затриманий близькотовим наглядачем Антоном Хілем. Цікаво, він співаку Хілю дідусем не доводився?
А ось у Тихона Іванова (без місця проживання) вкрали і черевики і пальто. Але сискне відділення їх тут же взялося шукати. Не думаю, що сьогодні поліція ринеться на пошуки, якщо у бомжа черевики вкрадуть…
І ось знову про черевики: у Інькіна Михайла з Балківської вулиці «вкрали з ніг черевики» ціною в 5 руб. Затриманий Зав’ялов Іван.
«В ніч на 11 квітня невідомі зловмисники проломили кам’яну стіну в будинку 21 по Торговій вулиці, де розташовувався взуттєвий магазин Ісаака Каменецького, і спробували винести звідти 6 мішків взуття на суму 200 руб. Але, мабуть, їм хтось завадив, тому що злочинці зникли, не забравши нічого».
Не щастило власникам черевиків, але ще більше не щастило тим, хто намагався черевики вкрасти. Майже всі спроби були безрезультатними.
А велосипеди тоді крали, як зараз. Ось у Леоніда Григоровича Перепелицина (Олександрівська вул., 35) вкрали залізного коня. Велосипед заявником оцінений в 185 руб. Ого, тоді вони коштували! Злодій затриманий. А вже наступного дня мешканець Поліцейської вулиці Вільгельм Клюх виявив свій зниклий місяць тому велосипед у Шимона Бубіса. «Дізнання проводиться».
На «Привозі» дехто Яків Колбаско вкрав 1 окіст (2,50 руб.), але тут же був затриманий. З його прізвищем зазіхати на ковбасу треба, а не на окороки.
«Затриманий відомий злодій Олексій Козар з мішком чищених китайських горішків вагою 1 пуд 31 ф. Вартістю до 10 руб 65 коп. Невідомо де викрадених».
«У Осадченка Степана вкрадено з дому пташка кенар, годинник-будильник, 6 штук серветок і золоті сережки». Пташку шкода. Хоча на Староконку знесли, мабуть, і продали.
У натовпі на Куликовому полі у колезького асесора Григорія Яковця хтось витягнув з кишені срібний годинник (20 руб.) і золотий жетон з написом: «Співробітники Лібавської Митниці Г. О. Яковцю» (60 руб). А подарунки у митників за 100 років і не змінилися зовсім!
Грабежі теж були частим явищем, і «із застосуванням зброї», і «групою осіб». Цікаво, що навіть географія вулиць не сильно змінилася: рекордсменами в цьому виді «вечірніх розваг» були Балківська і Приморська.
Поряд з грабежами сискне вело облік і всіляких нещасних випадків. Ось кілька прикладів.
Робітник парового підйомного крана Яків Черепаха впав з крана. Доставлений в лікарню Червоного хреста. На голову помічника комірника госп. частини Р.О.П.іТ. Юліана Бачевського впав ілюмінатор вагою 1 пуд 30 фунтів. «З ураженням голови він доставлений у фабричну лікарню Червоного хреста». «У будинку № 82 по Болгарській вулиці у дворі з кимось Іваном Матушенком (нічліжник притулку Польський спуск, 12), що там знаходився, трапився непритомність. Лікарі викликаної карети Швидкої допомоги констатували в ньому виснаження від голоду і видали йому два квитки на безкоштовний обід».
Кілька неординарних ДТП.
«На Старосенній площі трамвай наскочив на хлопчика-розносника і передньою частиною вагона вибив йому кілька зубів (!!!). Микола Накриничний доставлений у міську лікарню». Залізний хлопчик! «Трамвай, що йшов по Б.Арнаутській до Рішельєвської біля будинку № 73 наскочив на биндюгу Менделя Клейнера. Постраждала від уламків конячка».
Бійки, з’ясування стосунків та інші «Скандали». Біля воріт Старого кладовища побилися два офіціанти ресторану Соскова (Пантелеймонівська, 75) — Карагодін і Пиненков. Переміг Пиненков. Карагодін, падаючи, вдарився головою об камінь і, не приходячи до тями, помер у кареті Швидкої допомоги. На Ярмарковій площі сталася бійка з різаниною: «Володимир Козел наніс кілька ударів ножем Іллі Дунаєву». Ну, не козел був цей Козел? На Новому молу кочегар кочегара порізав. Той, що з пароплава «Микола» — Іван Присяжнюк, перебуваючи в сильно п’яному вигляді, наніс удар ножем у голову тому, що з пароплава «Чорномор» — Никону Горбану. А потім навіщось тим же ножем поранив легко собі руки. Обидва були доставлені в лікарню. 29 квітня близько 9 години вечора в будинку № 17 по Золоторевській вулиці в квартирі Христини Работникової (по першому чоловікові Козаковій) сталася сварка, під час якої її син Іван Козаков (18 років) наніс ножем три глибокі рани її співмешканцю Івану Бугаю. По дорозі в лікарню Бугай помер. Іван Козаков з’явився сам в поліцейське відділення і заявив про скоєння злочину.
Рапорти приставів, незважаючи на яскравий зміст, були формалізовані, розбиті на необхідні колонки і досить сухі за формою. Регулярно виділялися тільки доповіді пристава Олександрівського участка — це детективні розповіді з емоціями і фарбами. Ах, як шкода, що поки не встановлено його ім’я. Ось їх приклади.
«16 квітня, близько 4 години дня, утримувач тиру на Куликовому полі аккерманський міщанин Кіракор Артемов Куроноглу, 41 року, зайшов у тир свого сусіда Олександра Залінського на Куликовому полі і, розмовляючи з Залінським, стояв за стійкою, біля неї. В цей час невідомий підліток, підійшовши до стійки, взяв заряджений монте-кристо і, випадково зачепивши курок, зробив постріл, причому куля потрапила Куроноглу в область живота. Невідомий, що поранив Куроноглу, зник. Потерпілий направлений в Євангелічну лікарню. Куля не витягнута. Стан здоров’я добрий. Дізнання проводить наглядач Куликовський (!!!)» На Куликовому полі з таким прізвищем! Випадково, чи?
«Близько п’ятої години дня італійсько-піддана Христина Іванівна Франческині, що живе на Базарній вулиці в будинку № 24, прийшла в галантерейну крамницю в будинку № 36 по Канатній вулиці, а за нею туди ж увійшов її чоловік Іженіо-Євгеній Августов, з яким вона не живе разом більше року. У крамниці чоловік кинувся до неї з оголеною бритвою і наніс нею дружині удар у ліву щоку, заподіявши незначну рану. Рятуючись, Христина Франческині вибігла з крамниці і вбігла у двір будинку № 34 по Канатній, де, спіткнувшись, впала. Чоловік, що гнався, наздогнав її, навалився на впалу своїм тілом і став бритвою наносити дружині удари по шиї. Підійшли перехожими він був знезброєний і затриманий, встигнувши заподіяти дружині дві рани на шиї і одну на лівій руці. Каретою Швидкої допомоги постраждала відправлена була в Стару лікарню, звідки, після надання допомоги, повернулася додому. Здоров’я задовільне. Іженіо затриманий при ділянці».
«16 квітня, близько
5 1/2 години вечора, в балаган Михайла Сологуба на Куликовому полі прийшли в нетверезому вигляді рядовий жандармської команди Павло Щербинін і невідомий молодший унтер-офіцер тієї ж команди. Власник балагана, як п’яних, не хотів їх впускати на видовища, але жандарми, оголивши шашки (чим вони відрізнялися від наших нинішніх стражів порядку? Ну, у наших шашок немає! — прим. авт.), очистили собі прохід і, увійшовши в балаган, дозволяли собі безчинства, що викликали звернення адміністрації балагана до сприяння чергових чинів поліції. На місце випадку були відряджені близькотові наглядачі Пересипського участка Змієвський, Шпаковський та Олександрівського участка Сярчинський. Жандармам було запропоновано слідувати в участок для складання протоколу. Коли вийшли з балагана і увійшли в натовп, то унтер-офіцер, оголивши шашку, зробив нею удар, спрямовуючи його в голову наглядача Сярчинського, який встиг відхилитися від нього і уникнути небезпеки. Прикладу унтер-офіцера послідував і рядовий Щербинін, оголивши шашку, і обидва вони, розмахуючи шашками, очищаючи шлях, кинулися бігти, щоб сховатися. Тоді наглядач Шпаковський, щоб залякати їх, зробив три постріли в повітря. Коли жандарми кинулися бігти, то городовий Пересипського уч. Кваш хотів було затримати Щербиніна, але він наніс йому удар шашкою по правій руці, поранивши йому вказівний палець. Унтер-офіцер встиг сховатися, а рядовий Щербинін був затриманий і відправлений під конвоєм у свою частину. Дізнання проводить пом.пристава Вінцковський».
Чудово, правда?! Пристрасті кипіли в рядках рапорту. Ненудною було життя Одеси «в тихому місяці квітні» дев’ятьсот тринадцятого.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса