Історію про усиновлене вовчою зграєю маленьке індійське хлопча Мауглі-жабеня знову показав на своїй сцені Театр юного глядача імені Юрія Олеші.
Вистава «Мауглі» за «Книгою джунглів» Редьярда Кіплінга була поставлена в Одеському ТЮГу в 1996 році Володимиром Наумцевим, зараз абсолютно нову версію зробив Юрій Чайка, головний режисер Театру ляльок. Перші два покази пройшли з неймовірним успіхом, від видовища не могли відірватися як діти, так і батьки, недарма ТЮГ позиціонує себе як театр для всієї родини.

Директор ТЮГу Оксана Бурлай не приховує, що залучення фахівців з театру ляльок збагачує трупу новими ідеями, новим підходом. Режисером з пластики в «Мауглі» стала Марина Замчевська, актриса театру ляльок. Це її перша постановка як режисера з пластики, і тепер вовки на сцені ходять колесом, а пантера Багіра крутиться на пілоні. Художник-постановник Світлана Родослава — учениця головного художника ТЮГу Миколи Вилкуна, вона перетворила настільки важливу для вовків повню на великий барабан, на якому дружно грає зграя. Композитор Микола Безуглов первісну енергетику та бадьорий ритм забезпечив за рахунок переважання звучання ударних інструментів на тлі масових сцен. А ось колискова для Мауглі заснована на справжній народній індійській мелодії. Складні фони-дії з поліфонією характеризують джунглі, супроводжують тіньовий театр, появу Шукана, сцени водопою та приходу весни.
— Ми зробили виставу про людяність, про людину всередині соціуму, — підкреслює Юрій Чайка. — Про те, як важливо залишатися людиною в будь-якій ситуації.
Роль юного дикуна Мауглі, який обликом нагадує легендарного кіногероя Тарзана, стала етапною для молодого артиста Олександра Ільвахіна. Зал співпереживає герою, який після перемоги над злісним тигром Шер-Ханом (цей образ надзвичайно вдався Олександру Чорбі, який передав всю міць і віроломство хижака, позбавленого совісті та сумнівів) вирішує покинути зграю і зажити по-людськи. Тому що не може людина жити за законами джунглів, тобто інстинктами — про це вистава.











