вт, 17 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Ошатна зелень вулиці, веселий галас і броунівський рух зграйки хлопчиків та дівчаток налаштовують і мене, що поважно крокує тим же тротуаром, на їхню легковажно-літню хвилю.

— Молодь, куди шлях тримаєте?! — цікавлюся, відступаючи до узбіччя, щоб, збиті з пантелику свободою (канікули!), вони випадково й мене не знесли.
— До школи! На контрольну! — блискає пустотливим оком хлопчисько-заводила (десь я його бачила — чи не в нашому будинку в ліфті катався?), заразом встигнувши й кінський хвіст худої дівчинки смикнути.
— На контрольну з таким настроєм не ходять, — викриваю нахабу у брехні. — Я теж у школі вчилася, пам’ятаю.
— Та не слухайте ви його! — сміються дівчата. — Вигадує він усе. У нас же канікули! До школи відпочивати йдемо. У таборі.
— А де, в якому?
— Бо-о-о-льший секрет! — видає заводила музичну фразу з «Бременських музикантів». Зрозуміло. Днями по телевізору їх показували. Сама не могла від екрана відірватися.
— Ну, і добре, секретничайте! — махаю рукою на прощання і повертаю на свою вулицю.
Недалеко від мого будинку теж школа. І пару днів уже працює пришкільний табір. Он на стадіоні хлопці. Одні футбол ганяють, інші про щось сперечаються, а сибарити лежать на кшталт римських патриціїв. У тіні дерев на підстилках, кинутих на бідну травичку, витоптану любителями ранкової, а особливо вечірньої гімнастики. Дівчата коригують поставу — висять на спортивних перекладинах. Або про щось шепочуться, пересміюються. А третьокласниця Алеся — від усіх осторонь. Теж сіла на підстилку і, прилаштувавши зошит на колінах, зосереджено щось малює. Певно, — принцесу… Та ні — двох кішечок-подружок, «фігурою» схожих на людей.
Мріє дівчинка, зізналася, щоб у неї вдома жила кішка, та мама з татом не дозволяють. Особливо тато.
Ех, дорослі!.. Забули, про що самі в дитинстві мріяли? І як прикро було, коли вас не розуміли…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса