Це зараз у політехнічному їх три — українсько-німецький, українсько-іспанський та українсько-польський інститути. А тоді, у 2000-му, коли країна розквітла кустарними кооперативами, а літакобудівні заводи освоювали масовий випуск каструль, було дуже сміливим заявити про відкриття німецького технічного факультету. Я розмовляю з директором Українсько-німецького навчально-наукового інституту Одеського національного політехнічного університету, президентом Підйомно-транспортної академії наук України, доктором технічних наук, професором, заслуженим діячем науки і техніки України Володимиром Федоровичем Семенюком.

— Що лежало в основі ідеї створення: наукове передбачення чи жорсткий прагматизм?

— Перед нами стояло завдання — знайти сучасні підприємства для проходження студентами практики. Таких підприємств у місті не виявилося. Коли ми ставили собі високий еталон Німеччини як зразка сучасного технічного досконалості, позначилося і бажання дати можливість етнічним німцям-переселенцям нашого регіону отримати освіту рідною мовою. Ну, а резолюція ректора на моїй доповідній записці «Ідея прекрасна. Треба реалізувати» нас надихнула.

— Справа залишалася «за малим» — знайти інвестора?

— Між резолюцією та наказом ректора — два роки напруженої праці. Перш, ніж благодійний фонд «Товариство розвитку» — посередник між Федеральним урядом Німеччини та етнічними німцями в Україні — виділив нам 40 тис. карбованців, ми провели велику роботу з вивчення історії та сучасності німецького переселення на нашій території, починаючи з 1802 року. Це створення заводу І. Гена (завод ім. Жовтневої революції) та пивзаводу В. Санценбахера (пивзавод № 1), будівництво селища Люстдорф та судноремонтного заводу, зустрічі з жителями сіл Доброолександрівка, Березівка, Новоградівка, Петродолина та інших, де проживають кілька поколінь німців. Потрібно було привернути увагу Німеччини до долі 10 тисяч земляків з Одеської області. Наша працездатність і вміння доводити справу до кінця, помножені на захопленість, дали добрий результат. 1 вересня 2000 року відбувся перший набір студентів, зарахували 77 осіб. Сьогодні їх 330, що співмірно з профільним інститутом.

— Як будується навчальний процес?

— Метою інституту є професійна підготовка та перепідготовка бакалаврів і магістрів для українських та спільних українсько-німецьких підприємств, що використовують нові технології та техніку німецьких фірм з урахуванням досвіду провідних університетів Німеччини та Австрії. Викладання ведеться як кращими викладачами Одеського політехнічного університету, які володіють німецькою мовою, так і провідними професорами німецьких та австрійських університетів.

На перших трьох курсах наші студенти в першій половині дня вивчають предмети за своїми спеціальностями — «машинобудування», «економічні науки», «інформаційні технології» або «електромеханіка», а в другій — німецьку мову. Після другого курсу мовна практика в університетах Німеччини та Австрії, а після третього — виробнича на підприємствах Німеччини. З четвертого курсу навчання зі спеціальних дисциплін проводиться німецькою мовою, як, втім, і захист дипломного проєкту. Кращі студенти мають можливість навчатися семестр в університетах Німеччини зі стипендією за рахунок німецької сторони (650 євро).

— З якими університетами за кордоном співпрацюєте?

— Укладені відповідні договори з університетами Магдебурга та Штутгарта, інститутами прикладних наук м. Регенсбурга, Аугсбурга, Дюссельдорфа, Ерфурта, Бремена, Відня та Інсбрука. Підтримкою академічних зв’язків із зарубіжними вишами за допомогою, перш за все, академічного обміну студентами та вченими займається і організація німецьких вишів ДААД, зокрема, надаючи щорічно різні програми стажувань.

— На яких німецьких підприємствах студенти проходять виробничу практику?

— Це завод ФАМ у м. Магдебурзі (виготовлення виробничих комплексів для гірничодобувної промисловості — крани, конвеєри тощо), «Kottenkran» у м. Кеттені (виробництво важких вантажопідйомних кранів), дизельний завод (випуск дизелів для суден) та машинобудівна фірма «Kuka» (проєктування та виготовлення промислових роботів) у м. Аугсбурзі та інші. Разом з тим, студенти можуть і самостійно знайти підприємство, відправивши резюме.

— У яких спільних соціально-культурних проєктах берете участь?

— Активно співпрацюємо з «Союзом бессарабських німців», який знаходиться у м. Штутгарті. Початок цьому проєкту поклала книга професора У. Шмідт «Бессарабські німці», презентація якої відбулася в Одесі у 2014 році. З того часу німецькі викладачі історії та етнографії зі своїми учнями разом з істориками Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова та Ізмаїльського державного гуманітарного університету ведуть серйозну дослідницьку роботу в центрі бессарабських німців — м. Тарутине та прилеглих селах: хочуть дійти до витоків історичного переселення. Ми активно їм допомагаємо, в першу чергу, перекладацькою діяльністю.

— У чому переваги випускників українсько-німецького інституту ОНПУ?

— Випускники нашого інституту отримують український диплом бакалавра або магістра встановленого зразка. Відмінно успішні студенти можуть бути рекомендовані для виконання та захисту дипломного проєкту в університетах Німеччини з отриманням німецького диплома. Паралельно з дипломом за основною спеціальністю у них є диплом перекладача технічної або економічної літератури.

Наші випускники працюють на спільних українсько-німецьких підприємствах, що виготовляють продукцію для німецьких та австрійських фірм або використовують німецьку техніку, на підприємствах іноземних фірм, яким необхідні фахівці, що знають німецьку технічну та розмовну мову.

Вони можуть також продовжити навчання в аспірантурі та докторантурі Одеського національного політехнічного університету та університетів Німеччини.

— І на завершення — які є новини для абітурієнтів 2018 року?

— У червні 2017 року ми відкрили нову спеціальність «Філологія» зі спеціалізацією «Німецька мова та література». Минулого року вже були зараховані на перший курс студенти за освітньою програмою «німецька мова та література», а цього року відбудеться перший набір за освітньою програмою «англійська мова та література».

У нас є хороша база — відома в Україні кафедра німецької мови та перекладу ОНПУ, яка тепер перетворилася на кафедру германських мов та перекладу. Ця кафедра співпрацює з міжнародними освітніми організаціями та має ліцензії TestDAF-інституту (м. Бохум, Німеччина) та австрійського лінгвістичного центру OSD (м. Відень, Австрія) на проведення тестування з німецької мови як іноземної. Благодійний фонд ім. Роберта Боша (найбільша організація-посередник у галузі зовнішньої культурної політики в Центральній та Східній Європі) прийняв рішення ввести її в мережу лекторської програми для країн Центральної та Східної Європи. Так що у наших майбутніх філологів велике майбутнє: на міжнародному ринку праці вони завжди будуть дуже затребувані.

Минуло 18 років. Місія виконана. Успіх любить тих, хто здатний на ризик. І знову сходження по вертикалі: в технічному виші відкрита філологічна спеціальність! Як то кажуть, «що німцю добре, то українцю здорово».