Навіщо люди ходять до бібліотеки? Відповідь очевидна: щоб читати книги. Незважаючи на впровадження нових інформаційних технологій, книги все ж залишаються затребуваним джерелом інформації, особливо в духовному плані. Проте реалії сучасного життя відбилися і на бібліотеках. Чим сьогодні живе бібліотека? Що змінилося в бібліотечній справі?
Про це — розмова з директором Централізованої бібліотечної системи для дорослих Наталією Кликовою, лауреатом конкурсу «Вечірньої Одеси «Люди справи» за 2016 рік.
— Наталіє Дмитрівно, якою має бути сучасна бібліотека?
— Мені здається, що бібліотеки мають щасливу долю. Зародившись ще до нашої ери, вони й зараз залишаються затребуваними і служать людям. Але життя змінюється. В нових інформаційних і технологічних умовах бібліотеки не можуть залишатися тим самим культурним інститутом, яким були до недавнього часу. З’явився навіть такий термін — «епоха посткнижкової культури». Не дай Бог, увійти в цю епоху…
Секрет довголіття бібліотеки, мені здається, в тому, що вона володіє певною мімікрією і ніби пристосовується до реалій часу. Сучасна бібліотека повинна знайти вірне співвідношення між традиціями та новаторством, зберегти все корисне зі старого і дбайливо відібрати найкраще з нового.
Бібліотека сьогодні — це вже далеко не тільки книги. В першу чергу, це інформаційний центр. З одного боку, вона пропонує доступ до інформаційних ресурсів, представлених в мережі Інтернет. З іншого — створює власні електронні інформаційні ресурси: різні бази даних, колекції оцифрованих документів, веб-сайти та веб-портали.

Ось уже п’ять років існує наш бібліотечний сайт, який відвідали понад 27 тисяч відвідувачів, по суті, це наші віртуальні читачі. Причому з кожним роком кількість і відвідувачів, і переглядів збільшується, сайт відвідують жителі 53 країн світу. Минулого року на ньому було опубліковано близько тисячі новин. Бібліографи ведуть з відвідувачами сайту жваве листування — повідомляють про режим роботи бібліотеки, про нові надходження, проведені заходи, інформують про наявність видань, якими цікавляться городяни.
Природно, передбачається подальша інформатизація бібліотечної галузі, щоб городяни могли отримати доступ до електронного каталогу бібліотеки та оцифрованих видань.
Надалі ми повинні забезпечити користувачам доступ до будь-яких видів джерел не тільки зі свого фонду, але й з фондів інших бібліотек та інформаційних центрів. З часом бібліотека з архіву і храму історії повинна перетворитися на місце, де створюються інновації, місце, де можна дізнатися нове про все, що відбувається у світі.
Разом з тим, бібліотека перестає бути просто місцем зберігання інформації. Вона стає центром спілкування, навчання, живого діалогу. Більше того, сучасна бібліотека — це центр суспільного життя. Це і куточок для відпочинку, в якому людина почувається захищеною, де можна не тільки отримати інформацію, але й комфортно поспілкуватися з іншими людьми. Немаловажним фактором є і зовнішня привабливість бібліотеки, наявність гарних і зручних меблів, сучасного мультимедійного обладнання.
Мені здається, що бібліотека ім. Франка, як і філії централізованої бібліотечної системи міста — їх у нас 20, справляється з цим завданням.
— Не секрет, що інтерес до читання у нинішньої молоді знижується. Як в умовах активного використання інтернет-ресурсів ви залучаєте читачів?
— Існує така думка, що бібліотека — це певний архаїчний заклад, який відвідують тільки літні люди. Але ось ми проаналізували вік наших відвідувачів і вийшли на такі цифри: в бібліотеці ім. Франка понад 76 тисяч читачів. З них 12,5 тисячі — читачі у віці від 15 до 22 років, майже стільки ж, 11,6 тисячі, — це пенсіонери. Найбільша вікова група — від 22 до 60 років, тобто люди молодого та зрілого віку — становить 27,7 тисячі осіб. Ще один показник: за минулий рік було видано понад 1,5 млн. примірників книг, з них понад мільйон — художня література. Це говорить про те, що інтерес до книги в її традиційному вигляді не згасає.
Що робить бібліотека для залучення читачів? В першу чергу, прагнемо оперативно купувати новинки, намагаємося підписувати ті періодичні видання, якими цікавляться люди, поповнювати фонд мультимедійних та електронних ресурсів.
Велике значення в популяризації та просуванні читання ми надаємо нашій культурно-просвітницькій діяльності, причому за найрізноманітнішими напрямками: патріотичне, естетичне та екологічне виховання, краєзнавство, літературознавство.
Протягом кількох останніх років бібліотека реалізує проект «Одеса — місто друзів», в рамках якого на зустрічі з читачами приходять генеральні консули та представники дипломатичних місій, акредитованих в Одесі. Користуються популярністю зустрічі з письменниками, які проходять в бібліотеці досить часто. Помічено, що спілкування з письменниками позитивно впливає на інтерес до їхньої творчості.
У наших читачів, та й просто городян, великою популярністю користуються «Українські вечорниці», заходи екологічної, краєзнавчої, театральної тематики, на яких відбувається синтез усіх видів мистецтв — музики, літератури, народної творчості. Практично в кожній міській бібліотеці-філії організовані клуби та гуртки за інтересами, причому створюються вони за ініціативою самих читачів. І на всіх цих заходах була присутня книга — на виставці, при читанні віршів, як джерело при підготовці виступів.
Багато заходів виходять за межі бібліотечних стін і проходять на вулицях, парках, пляжах. Так, напередодні Дня Конституції двір бібліотеки № 42 перетворився на читай-дворик під назвою «Головна книга України», де читачі, та й просто перехожі могли познайомитися з Конституцією. Або взяти традиційний «Букфест», який ми щорічно проводимо в Горсаду. Парад літературних героїв, бібліочайна, кабінет бібліотерапії, книжкова лотерея, буккросинг, презентація виставок — це далеко не повний перелік заходів, які з задоволенням відвідували одесити. І цьому є пояснення. Інтернет не може замінити живе спілкування, а ми прагнемо, щоб суспільство було не тільки інформованим, але ще й духовним. Тому і потрібна функція спілкування, обговорення, співпереживання, яка, на мій погляд, виконується нашою бібліотекою досить успішно і дозволяє зберігати та залучати реальних читачів.
— А що люблять читати одесити?
— Про кількість виданої художньої літератури я вже говорила. Затребувана класика, як українська, так і зарубіжна, читають детективи, фантастику, пригоди, трилери, жіночі романи. Загалом, важко назвати жанр, який не користується попитом.
— Якими якостями, на ваш погляд, повинен володіти бібліотекар?
— Бібліотекар сьогодні перестає бути просто фахівцем з видачі книг.
В першу чергу, він повинен бути освіченим, грамотним, вихованим, доброзичливим. Крім цього, йому повинні бути притаманні компетентність, ерудиція, вміння користуватися комп’ютерними технологіями. Додамо сюди ще професіоналізм, креативність, здатність працювати в команді, прагнення до інновацій… А ще треба дуже любити свою професію, щоб, незважаючи на скромну зарплату, продовжувати працювати в бібліотеці і служити її величності — книзі. Не без гордості скажу, що всі наші співробітники володіють цими якостями, плинності кадрів у нас практично немає.











