Одеська письменниця та сценаристка Ірина Лобусова випустила у харківському видавництві «Фоліо» (до речі, це видавництво підготувало цього року дев’ять книг, написаних одеситами, що зовсім немало) свій черговий детектив з елементами трилера із серії «Ретророман».
У першій книзі «Королі Молдаванки» всі події були прив’язані до позначеного в назві району, хоча й Дерибасівська, і Садова, звісно, блимали, ну як же без них. У другій, що має назву «Дияволи з Люстдорфської дороги», розкривалися похмурі таємниці тюремного замку. Теракти, що мали на меті залякування, зловісний цирк Барнума, зникнення дівчат — усі ці нитки вплетені в тканину роману. Але такими вже були реалії тих часів. В Одесі тоді за день могло статися 30 пограбувань і 10 убивств, орудувало 20 тисяч членів вуличних банд, хтось вміло стравлював ці угруповання між собою, провокуючи страшні бандитські війни.
«Букет з оперного театру» привів героїв на сцену та за лаштунки Одеської опери та на кінофабрику, запропонував розгадку чарівності та загибелі Віри Холодної. Головний персонаж усієї серії Таня Алмазова опиняється в ролі статистки оперного театру, та ще й у кабаре танцює і співає в костюмі циганки, знімається в масових сценах у німому кіно на кінофабриці. Таємниця синіх орхідей, якими невідомий лиходій всипає тіла задушених актрис, відволікає Алмазну, як її звуть у колі нальотчиків, від викрадення коштовностей заїжджих примадонн та розфранчених місцевих світських левиць.
Четвертий роман — «Королеви «Привозу», щойно вийшов з друку, розповідає про серію моторошних убивств, об’єднаних… порцеляновою лялькою. На кожному місці злочину знаходять уламки лялькових голівок з порцеляни. Чи могло подібне відбуватися сто років тому? Цілком. Від історичної правди автор намагається не відступати.











