Вступна кампанія підбиває підсумки. За результатами нинішнього року можна констатувати, що випускники, зійшовши зі шкільного порогу, отримали перший життєвий урок — безкоштовна (бюджетна) освіта буває тільки… вистражданою. Втім, як і всі блага, на які, за Конституцією, громадяни країни мають право.

Урок перший. ЗНО

Зовнішнє незалежне оцінювання хлопці та дівчата складають уже в ювілейний, десятий раз. Суспільству довелося звикнути до того, з чого починається шлях юнаків та дівчат у професійне життя: зубріння, часто з репетиторами, окремих предметів на шкоду загальним знанням, перед тестуванням — особистий огляд, перевірка металошукачем, безжальне недопущення на оцінювання при будь-якій неточності чи запізненні — і рік пропав… Чи впоралися з поставленим завданням — побороти корупцію при вступі до вишів та підвищити рівень знань? За бадьорими рапортами Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), близько 70% опитаних задоволені процедурою ЗНО.
Особисто для мене антикорупційні заходи нівелюються одним фактом: парта, за яку сідає екзаменований, — іменна. На ній наліпка з номером сертифіката та ПІБ. Чи виключено втручання «людського фактора»? Солідні дядьки та тітки зі спеціально створеної для тестування організації запевняють: абсолютно. Абітурієнтам та їхнім батькам доводиться вірити їм на слово. Мені ж на одній прес-конференції довелося почути від відповідальної особи — на результати хлопця вплинуло те, що він «сів не за свою парту». Тих, хто результатом не задоволений, попереджають: при перевірці скарги тестовий зошит буде уважно проаналізовано, і оцінка може бути не тільки не підвищена, а навіть знижена.
Про результати ЗНО-2017 минулого тижня під час прес-конференції розповіли директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій та заступник директора Валерій Бойко. Як і очікувалося, випускники міських загальноосвітніх навчальних закладів з усіх навчальних предметів, обраних для складання державної підсумкової атестації (ДПА) у формі зовнішнього незалежного оцінювання, в основному продемонстрували достатній та високий рівні знань.
Зокрема, частка випускників міських шкіл, які проходили ДПА з української мови та отримали оцінки достатнього та високого рівнів навчальних досягнень, становить 70,6%, мешканців селищ міського типу — 55%, випускників навчальних закладів, розташованих у селах, — 36,2%. Найкращі результати зовнішнього незалежного оцінювання з усіх навчальних предметів показали випускники загальноосвітніх навчальних закладів 2017 року, дещо нижчі — випускники минулих років, найнижчі — у випускників поточного року інших навчальних закладів системи загальної освіти (професійно-технічних навчальних закладів, спеціальних загальноосвітніх шкіл, спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів, шкіл соціальної реабілітації, коледжів, вечірніх шкіл).
Найбільше учасників, які мають достатній та високий рівні навчальних досягнень з української мови, — у Києві (76,5% від загальної кількості випускників) та Львівській області (70%). Випускники загальноосвітніх шкіл Києва та Львівської області також лідирують за результатами ДПА з історії України та математики.
Максимальні 200 балів з одного предмета отримали 285 абітурієнтів, а дев’ять — навіть з двох. Четверо з них — випускники шкіл Львова, і по одному учню зі Львівської області, Києва, Чернігова, Одеси та Ужгорода. На 200 балів склали тестування 82 випускники в Києві, 49 — у Львівській, по 18 осіб у Запорізькій та Харківській, 15 — у Дніпропетровській та 14 — у Закарпатській областях. Майже всі вони — випускники навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів.
Тенденції, як бачимо, залишаються колишніми — у глибинці рівень знань необхідно підвищувати.

Урок другий. Вступ — перевірка на міцність

Одним із перших «сюрпризів» стало зменшення держзамовлення майже на 17% порівняно з 2016 роком. У Кабміні пояснили це «демографічною ямою» та відсутністю набору на освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст».
Треба сказати, однією з головних особливостей нинішньої кампанії стала зміна правил «під час гри».
Потім почалися складнощі з реєстрацією електронних кабінетів. Вже після закінчення вступної кампанії міністр освіти Лілія Гриневич пояснила: багато труднощів були пов’язані просто з тим, що при введенні особистих даних випускники помилялися в одній літері (і — ї), вносили старі назви декомунізованих вулиць. Не всі правильно підраховували свій конкурсний бал. Це роз’яснення було б дуже доречним у перші години та дні створення електронних кабінетів.
Потім електронні кабінети близько 40 000 абітурієнтів зникли. Електронна база то зависала, то працювала з перебоями, відображаючи дані абітурієнтів з помилками. У підсумку абітурієнтам, які не могли створити електронний кабінет, дозволили подавати дані в паперовій формі. Через це для приймальних комісій вишів було продовжено час подання даних абітурієнтів до ДП «Інфоресурс». З’ясувалося до того ж, що сільський коефіцієнт був необґрунтовано присвоєний випускникам з великих міст, а деякі отримали коефіцієнт за перемогу на олімпіадах, у яких не брали участі.
Усі ці похибки Лілія Гриневич пояснила зміною програмного забезпечення — адже Єдина електронна база з питань освіти перейшла з приватної власності в державну. Як наслідок, прем’єр Володимир Гройсман доручив Міністерству фінансів та Міносвіти підготувати пропозиції щодо виділення коштів на її вдосконалення. Але продемонстровані можливості, зізнаюся, насторожують. Чи всі «помилки» системи вдасться виявити?
Як підсумок, списки зарахованих на бюджетні місця були опубліковані все ж 1 серпня, але не строго до 12.00, як заявлялося, а до 18.00.

Урок третій. Вишам доведеться замислитися

Замислитися просто про своє виживання. Система «широкого конкурсу» — хлопці з високими балами подають заяви на вступ до конкретних вишів, і «гроші йдуть за студентом», — мала цілком передбачуваний результат. «Розкручені» навчальні заклади великих міст пожинають плоди успіху. А голова ради ректорів Одеського регіону Сергій Степаненко зазначив, що кількість бюджетних місць в одеських вишах скоротилася майже на чверть.
Однією з найшокуючіших новин стало те, що десятки абітурієнтів з найвищими балами (вище 190 — з 200 можливих) у сертифікатах зовнішнього тестування не змогли вступити на бюджет.
І тут пояснення знайшлося: цього року ввели нове правило, відповідно до якого сам виш встановлював, при якій кількості бюджетників він готовий набирати групу на ту чи іншу спеціальність. Більшість вишів вказали, що навіть одного студента-бюджетника для формування групи їм буде достатньо. Деякі вважали, що студентів-бюджетників має бути не менше трьох або п’яти. І якщо потім виявлялося, що претендентів на бюджет всього на одну людину менше, конкурсний набір анулювався — і двоє-четверо абітурієнтів, які за балами потрапляли на бюджет, опинялися без місця.
На деякі спеціальності без проблем пройшли абітурієнти, які набрали 130-140 балів. Хлопці з високими балами нарікають: їх обійшли ті вступники, бали яких були помножені на сільський коефіцієнт (1,02).
Згідно із законодавством, виші мають право щорічно підвищувати ціни на контрактне навчання в межах інфляції. І цього року вища освіта може подорожчати на 12%. При цьому працівники вишів очікували серйозного недобору студентів.
«Холодним душем» для тих, хто сам оплачує навчання, стала заява Володимира Ковтунця, першого заступника міністра освіти. «Рідко коли вартість навчання на контракті доходить до 30 тисяч гривень на рік. Це дуже дешево і в середньому набагато менше, ніж ми витрачаємо з бюджету на підготовку одного студента».
Майже всі абітурієнти вже зараховані до вищих навчальних закладів. Вільні місця, що залишилися, перерозподіляються серед пільговиків-вступників. Навчатимуться за державний кошт близько 61 000 студентів.