Літнім вечором трамвай повільно пробирається від залізничного вокзалу по Новощопному ряду. Водій трамвая ліниво пересваривається з водіями численних маршруток, легковиків та вантажівок, які так само повільно переповзають через рейки.

На зупинці біля «Привозу» пасажири допомагають вибратися з вагона жвавій старенькій з великою сумкою. Несподівано старенька повертається з питанням, де вона залишила своє відерце. «Та ось же воно!» — добровільні помічниці починають витягати з-під переднього сидіння величезне і важкезн пластикове відро з кришкою. Старенька дивиться на відро здивовано і трохи підозріло, ніби замислившись, чи не могло відерце так підрости за час поїздки.

Раптом у дверях кабіни з’являється монументальна постать водія трамвая. «Не чіпайте моє відро!!! Залиште його в спокої!!! Там пісок на випадок пожежі!!!» — його голос розноситься по вагону без жодного мікрофона. «Ви вже сьогодні четвертий раз зі мною їдете, — обертається він до старенької, — і я точно пам’ятаю, що сідали без відерця. Напевно, забули його в іншому трамваї».

Старенька засмучено зітхає і виходить, а переднє сидіння займає дамочка, яка обрала для виїзду за покупками стиль під кодовою назвою «супер-пупер» і озброєна двома новенькими швабрами.

Ліричне пояснення: вищезгаданий стиль характеризується поєднанням наступних обов’язкових елементів: білі бриджі (чим нижчий зріст і більші габарити їх власниці, тим краще) + пекуча рожева помада (яскравість помади прямо пропорційна віку) + капці в яскравих блискітках типу «засіки батьківщини». Може доповнюватися сережками, перснями та ланцюжками, залежно (або незалежно) від криміногенної обстановки.
Отже, нова пасажирка з цікавістю оглядає прирейкову місцевість і бачить біля наступної зупинки продавців картоплі. Бажаючи уточнити ціну, вона висовується у відчинені двері, попередньо «застолбивши» своє сидіння швабрами. Але конструкція зі швабр виявляється нестабільною і від легкого похитування вагона розвалюється, стукнувши господарку по «п’ятій точці».
Пасажири, що помітно пожвавилися після замаху на відро, тепер просто почали сповзати з сидінь від сміху. Однак подальший маршрут проходить без пригод. Мабуть, аж два замахи за одну поїздку — більш ніж достатньо.