До реставраційних майстерень Одеського музею західного та східного мистецтва передано старовинне знамено з гербами Одеси, повідомив на Фейсбуці директор ОМЗВМ Ігор Поронік. Реставраційні роботи фінансує меценат — фонд Пантеліса Бумбураса.
ЕКСПОНАТ унікальний, і після реставрації планується розмістити його в центральному залі другого музейного поверху, поруч із портретами «батьків міста» — герцога де Рішельє та графа Михайла Воронцова. Закінчення відновлення раритету планується до Дня міста — 2 вересня 2017 року.
Фахівці стверджують, що подібне відновлювальне завдання в Одесі досі вирішувати не доводилося. Перший етап: знамено обстежив мікробіолог, щоб визначити, чи немає на ньому грибка або плісняви. Після того, як експерт дав дозвіл, до справи взялися реставратори. Роки не пощадили знамено: частина тканинного полотнища втрачена, початковий розмір можна визначити лише за окантовочною бахромою. Експонат визнано таким, що перебуває в аварійному стані, констатує завідувач науково-дослідного реставраційного відділу Ілля Поздняков.
Відновлювати необхідно як саме полотно, так і зображення гербів, нанесені на знамені олійними фарбами. На поповнення відсутніх фрагментів тканини піде сучасний шовк, але відповідний за складом волокон і плетінням нитки, а також за кольором, пояснює реставратор тканин Світлана Омеліна. Сучасні фарби, які використовуватиме реставратор, доведеться обробити спеціальним чином, щоб вони відповідали вихідному матеріалу.
ЯКА історія цього стяга? Вона пов’язана з традицією хресної ходи на ознаменування річниці заснування міста Одеси. За клопотанням архієпископа Херсонського та Таврійського преосвященного Іннокентія 21 травня 1849 року послідувала Найвищий дозвіл на здійснення такої хресної ходи. Була закладена традиція щорічно 22 серпня (2 вересня за новим стилем) проводити урочисте церковне шестя зі Свято-Архангело-Михайлівського монастиря Приморським бульваром до пам’ятника Рішельє, де відбувалося молебень про добробут міста. У шесті брали участь члени Міської думи, шановані громадяни, міські старожили. Таким чином, саме 22 серпня 1849 року було вперше відзначено День міста.
Стяг, над відтворенням якого сьогодні працюють реставратори, був, за припущенням наукових співробітників музею, атрибутом тодішнього святкового шестя.
Позначена на знамені ще одна дата, яку музейники вважали загадковою: 1793. «Хаджибейську фортецю на той час вже взяли, а перші палі в основу міста та порту ще не забили: загалом, нічого примітного того року не відбувалося, — розмірковує директор ОМЗВМ. — А може, це просто помилка художника, який малював знамено (ризикнемо припустити з усією скромністю дилетантів)? Зрештою, горезвісний людський фактор — він і в XIX столітті людський фактор». Мабуть, знамену належить, після реставрації, пройти через не менш захоплюючу процедуру — атрибуцію.
Спонсором робіт став засновник будівельної компанії «Гефест» Пантеліс Бумбурас. «Відновлення цього прапора, яке можна назвати першим прапором Одеси, я думаю, буде пов’язане з відродженням нашого улюбленого міста до його майбутньої слави», — говорить голова опікунської ради ОМЗВМ Юрій Маслов.











