Пішов з життя Юрій Олексійович Петренко. Пішов, лише переступивши поріг свого сімдесятиліття.
Юрій Олексійович працював у різних мистецьких колективах України. Його цікаві творчі ідеї, чудові організаторські здібності не могли залишитися непоміченими. Він проявив себе як талановитий керівник, будучи і першим директором Всесвітнього Клубу одеситів, і директором Одеської обласної філармонії, керівником Одеського національного театру опери та балету, начальником управління культури обласної адміністрації.
З 1994 року Юрій Петренко обіймав посаду заступника голови Одеської обласної державної адміністрації, куруючи соціальний блок. Він досконало знав проблеми освіти, культури, охорони здоров’я та соціального захисту, прагнув впроваджувати новаторський, сучасний підхід до їх вирішення. Саме за його ініціативи та під безпосереднім керівництвом були реалізовані такі масштабні проєкти, як інтерактивні програми розвитку соціальної сфери Одеської області.
Талановита людина, він умів органічно поєднувати управлінську роботу з роботою творчою. Юрій Олексійович, без перебільшення, був одним із фундаторів нових культурних традицій Одеського регіону, що об’єднують міжнародний простір мовою культурної дипломатії. З 1998 по 2004 рр. був організатором та головним режисером творчих звітів Одеської області в Києві; став засновником та художнім керівником Першого Міжнародного фестивалю єврейської музики, фестивалів мистецтв «Дунайська весна» та «Біла акація», кінофестивалю «Золотий Дюк»; художнім керівником головних культурних та концертних проєктів Одещини за кордоном (Франція, Бельгія, Польща, Росія, Туркменістан тощо).
Юрій Петренко займав активну життєву позицію. Він ніколи не був байдужим, рутинним чиновником, завжди був відповідальним і вимогливим і до себе, і до членів своєї команди.
Його заслуги відзначені високим званням «Заслужений діяч мистецтв України»
Завершився життєвий шлях Юрія Олексійовича Петренка. Він пішов з мирського життя, але справи його, закладені ним традиції житимуть в історії та сьогоденні Одеського регіону. Світла пам’ять!
