Учасники гуртка «Юнкор», який веде член НСЖУ Володимир Тубольцев, розповідають про те, що їх хвилює, про шкільні будні. Звісно, нотатки присвячені педагогам, адже писалися вони напередодні Дня вчителя.
Моєю першою і найулюбленішою вчителькою була чудова Оксана Василівна Точинська. Я провчилася в класі, яким вона керувала, лише два роки, але це були мої найуспішніші роки навчання з усіх дев’яти.
Я прийшла до першого класу невпевненою, заплаканою дитиною. Батьки безперестанку повторювали моє повне ім’я, завчене з вечора. А я стояла і тремтіла з такими ж чужими однолітками в красивому чорно-білому одязі.
Оксана Василівна одразу помітила мене в натовпі, підійшла і взяла за руку, потім сіла і запитала моє ім’я. Я, навчена матір’ю на такі запитання відповідати офіційно і повністю, крізь сльози відчеканила: «Кицан Дарина Олександрівна». Вчителька здивувалася, а потім засміялася, і цей сміх назавжди змінив моє життя.
Для мене відкрилися ворота до знань. Я стала першокласницею. Нехай вчилася не ідеально, але любила уроки, любила вчителя, запах школи та неповторне відчуття, коли відповідаєш біля дошки. І все це завдяки першій і єдиній, що залишилася в моєму серці вчительці початкових класів Оксані Василівні Точинській.











