сб, 21 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Поїздки в одеських маршрутках — завжди екстремальні. А влітку, в спеку, перетворюються на нестерпні випробування. Часто добиратися на роботу доводиться протягом години-півтори. Якщо по дорозі не трапиться пробка. До того ж, складається таке враження, що водії одеських маршруток прагнуть всіляко ускладнити пасажирам перебування в дорозі. Таку думку висловили наші читачі, які зателефонували на редакційну «гарячу лінію».

Тетяна Петрівна Гіркіна живе в житловому масиві Котовського і щодня їздить на роботу на Черемушки. Згадує, як раніше їй доводилося довго чекати автобуса, добиратися двома, а то й трьома видами транспорту, часу на дорогу йшло багато. Тепер із Суворовського району до Малиновського можна дістатися однією маршруткою. Але радості цей факт не приносить: то ще «задоволення» їхати в переповненому мікроавтобусі, та ще стояти в пробках під палючим сонцем.
«Зізнаюся, радію, коли сідаю в маршрутку, в якій вікна закриті завісами, — все не так сонце смалить. А ось днями їхала в 121-й маршрутці, думала, від задухи свідомість втрачу. Вікна не завішені, кватирки не відчиняються, один люк у стелі не рятує. Маршрутка набита вщент, спітнілі пасажири спресовані в один клубок, у салоні брудно, загалом, не поїздка — жах. Я розумію, що водій теж не в кращих умовах, але працювати в брудному автобусі — значить не поважати не тільки пасажирів, а й себе. Вже підлогу помити в салоні і повісити шторки можна було б…».
Про стан міських трамваїв і тролейбусів розмірковував і Василь Васильович Петров. «Звичайно, нові трамваї та тролейбуси, які з’явилися на міських маршрутах, значно зручніші, ніж старі моделі. Але подивіться, якими стали нові машини — скло в них не мите з дня виходу на лінію, поручні липкі, підлога брудна. Цікаво, у директора КП «Одесміськелектротранс» теж така невмита машина, чи він за своїм особистим автомобілем доглядає? Чому ж він дозволяє довіреному йому транспорту виходити на маршрути в брудному вигляді? І ще: куди поділися кондиціонери, якими були оснащені нещодавно куплені тролейбуси? Навіщо потрібно вкладати стільки грошей у новий транспорт, якщо він за короткий час перетворюється на вбитий?».
Тему чистоти продовжила і Софія Антонівна Пишна. Вона поділилася враженнями відпочинку на одеських пляжах. Претензії у неї не до служб, які зобов’язані стежити за порядком на морському узбережжі, а до відпочивальників. «У вихідні ми з дітьми були в Отраді. Людей — що називається, ніде ступити. Знайшли ми містечко між двома компаніями. З одного боку молоді хлопці та дівчата, з іншого — люди старшого віку. Зізнаюся, сусідство з молоддю нас трохи напружувало, думали, будуть шуміти. Однак молоді люди поводилися пристойно. Ми звернули увагу, що один із пакетів вони пристосували під сміття, всі папірці, обгортки від морозива, кісточки від фруктів та інше складали в нього, потім віднесли з собою. А ось компанія старшого віку, ми так зрозуміли, що це люди приїжджі, поводилася інакше. Гризли насіння, спльовуючи лушпиння на пісок. У пісок же закопували персикові кісточки та качани від кукурудзи. Коли ми зробили їм зауваження, вони стали обурюватися, мовляв, які одесити зарозумілі та вибагливі, до приїжджих чіпляються. Та не чіпляємося ми до гостей міста, відпочивайте на здоров’я, море і сонце — для всіх. І справа не в тому, хто місцевий, а хто приїжджий. Головне, смітити не треба, завтра ж ви знову прийдете на це ж місце, приємно буде лежати на піску, всипаному лушпинням або яблучними недоїдками?».
Віра Григорівна Ситнікова та Неллі Антонівна Литвиненко проживають у різних кінцях міста. Одна — на 9-й станції Великого Фонтану, інша — на вул. Паустовського. Але проблеми у них однакові: як потрапити до відділення «Ощадбанку», щоб отримати пенсію та сплатити за комунальні послуги. Філія банку, в якій обслуговується Віра Григорівна, знаходиться на Фонтанській дорозі, 30/32. Нещодавно там обладнали ґанок із крутими сходами, а поручні поставити забули. Піднятися такими сходами, не спираючись на поручні, літнім людям, а саме вони основні клієнти «Ощадбанку», важко. В. Г. Ситнікова розповідає, що зверталася до головного управління «Ощадбанку» на Одещині з проханням встановити поручні, а їй сказали: «Якщо Київ дозволить…». Читачка дивується: до чого тут столиця, якщо йдеться про зручності клієнтів конкретної філії?
Точно така проблема і в Н. А. Литвиненко: без поручнів дуже важко підніматися до банку на проспекті Добровольського, 159, особливо взимку, коли плитка слизька. «Зараз у сусідній філії, на проспекті Добровольського, 125, йде ремонт, може, будівельники заодно і в нас поручні б встановили?» — запитує читачка. Ще вона скаржиться, у філії банку скоротили співробітників, тепер там у будні дні працюють два касири, в суботу — один. Вони не встигають обслуговувати відвідувачів, стоїть величезна черга.
Теодор Михайлович Кордукей повірив рекламі на телебаченні та замовив апарат для лікування хворих ніг. Прилад привезли замовнику додому, але, розповідає Теодор Михайлович, ні чека, ні паспорта виробу йому не дали. Через деякий час апарат зламався, Т. Кордукей зателефонував до фірми, щоб дізнатися адресу сервісного центру, але його, як він висловився, «довго водили за ніс», але так і не дали жодної інформації, не кажучи вже про те, щоб допомогти з ремонтом. А зателефонував він до редакції, щоб попередити інших читачів: якщо щось замовляєте, обов’язково вимагайте чек і паспорт виробу з гарантією, без них нічого не купуйте.
Дзвінок від Юрія Олександровича Чепчиця на актуальну нині тему — створення ОСББ. Допомога міста новоствореним об’єднанням, каже він, це добре. Але що можна зробити за 100 тисяч гривень, які обіцяє міська влада на ремонт внутрішньобудинкових мереж, якщо будівля десятиліттями не ремонтувалася? Якщо вже робити капітальний ремонт, то якісний, щоб вистачило на 25 років. Сумнівається Юрій Олександрович і в тому, що керуюча компанія, яку нав’яжуть мешканцям, які не створили ОСББ, буде дбати про збереження будинку: «Управителів більше буде цікавити гарантований прибуток, а те, що ми за нинішніх тарифів ледве виживаємо, їх не хвилює». Ю. Чепчиць пропонує читачам газети поділитися своїми думками, що потрібно робити, щоб зберегти житловий фонд, як ефективно господарювати в будинку, як економно використовувати енергоресурси, щоб заощадити свої гроші.
Ми — тільки «за». Думки одеситів на цю тему будуть опубліковані на сторінках «Вечірки».

У понеділок, 8 серпня, на «гарячому телефоні» 64-97-58 з 10.00 до 12.00 чергує Валентина Василівна ЛЕВЧУК.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса