Мій молодший братик Денис давно цікавиться сірниками. Все крутиться біля плити, коли мама запалює конфорки. Дід жартує: до школи пора йти (братові шість років), а він вже кухарем хоче стати? Але справа не в кулінарії. Дениска підбирається до сірників. Так і тягне руки до коробочка, а коли вдасться вкрасти — намагається чиркнути, підпалити. Всі домашні, звичайно, насторожі: «Денис, не чіпай сірники!» — це наше домашнє заклинання. Звучить ця фраза з ранку до ночі.
Але й «підпалювач» не дрімає. Ось нещодавно і награвся в своє задоволення. Вдома ми з ним залишилися одні. Я — біля комп’ютера, брат по кімнатах сумно блукає. (Ввечері з батьками на море підемо, а вдень було так спекотно, що у дворі нікого не було). Повна тиша. Тихо… Дуже тихо… Раптом мене ніби підштовхнуло щось — де Денис, що робить?
Біжу в коридор, на кухню — немає його, в спальні немає, і раптом — показується на порозі великої кімнати, щоки побіліли, руки тремтять… Значить, гарненько нашкодив! Але в кімнаті теж все в порядку, а от на балконі помічаю язик полум’я. Дідусь там у шафці збирає газети та журнали. Цю стопку і підпалив Денис. На підлозі купка обгорілих сірників і порожній коробок.
Папір сухий, розгорається швидко, шафка дерев’яна, теж може спалахнути. Чесно кажучи, і я дуже розгубилася. Але згадала, що на уроках з безпеки життєдіяльності розповідали, як поводитися в складних обставинах. «Заспокойся, — сказала Денису. — Будемо гасити пожежу!». Вихлюпнула на кут стопки газет воду для квітів з ковшика на підвіконні, брат побіг набирати ще, а я… різко закрила дверцята шафки. В школі розповідали, що потрібно перекрити доступ кисню до вогню. Коли Денис прибіг з великим ковшем води, ми з побоюванням прочинили шафку. Полум’я вже не рвалося вгору, але на стопці газет спалахували великі червоні іскри. Ми залили все водою — і впоралися з вогнем.
Що було далі, розповідати не варто. Покарані ми обидва, адже я, старша, не встежила, могла велика біда трапитися.. Але дідусь обійняв мене і сказав: «Молодець, не розгубилася, брата і квартиру врятувала». І я собою навіть трошки пишаюся. А Дениска? Тепер, якщо дати йому в руки коробок сірників, просто віднесе його на кухню. Небезпечна «іграшка».











