…І її життя виявилося коротким і яскравим, як політ метеора: 24 січня 2011 року драматург Анна Яблонська загинула в результаті теракту в московському аеропорту Домодєдово, не доживши півроку до свого 30-річчя, залишивши світові 32 написані п’єси та трирічну доньку Машу. До Москви Анна їхала як лауреат літературного конкурсу журналу «Мистецтво кіно»: їй мали вручити премію…

Меморіальний вечір «Цю жінку звали Анною» провели у Золотій залі Літературного музею, за участю батьків Анни Яблонської, членів Південноросійського союзу письменників (голова — Сергій Главацький) та літгостиної «Діліжанс».

Книги п’єс видаються, каже батько Анни Григорій Яблонський, як правило, для театрів; в Одесі досі лише один професійний театр відважився включити п’єсу Анни Яблонської до своєї репертуарної афіші: «Сімейні сцени» успішно йдуть в Українському театрі. Ця п’єса, написана на початку 2000-х років, виявилася пророчою: її головний герой травмований війною, але жодної війни в ті роки тут не було і не передбачалося, а Анна, так вийшло, ніби прозрівала, що війна — буде і що з неї повернуться морально скалічені чоловіки в так зване мирне життя.

Книгу п’єс Анни видавали, як то кажуть, усім світом. Гроші надсилали з Німеччини, Естонії; «скидалися» невеликі московські театри, знайомі з творчістю одеситки. Олександр Калягін надіслав 40000 рублів — 1000 доларів у тодішньому перерахунку. Виручені від продажу книги гроші батьки Анни хочуть спрямувати на видання збірки її віршів.

Перша книга Анни Яблонської, під назвою «Всі зірки», вийшла 1996 року, коли юному автору було 14 років.

Нині в Москві режисер Валерія Суркова зняла художній фільм «Язичники», за тією самою п’єсою, яка перемогла на конкурсі журналу «Мистецтво кіно» і яка, під назвою «Терористи», була в антрепризному варіанті поставлена Сергієм Проскурнею та показана в Українському театрі у 2012 році. До осені, повідомив Григорій Яблонський, фільм має вийти на екрани.