Масляна вважається одним із найвеселіших свят у році. Триває вона сім днів, і протягом млинного тижня люди веселяться, влаштовують гуляння, ходять у гості по домівках і їдять млинці.
Цього року Масляна розпочнеться 7 березня і закінчиться 13 березня. Масляний тиждень — це справді народне торжество зустрічі весни. Перед тим, як увійти у Великий піст, люди прощаються з зимою, радіють першим погожим дням, випікаючи традиційні млинці, і готуються до очищення душі та тіла.
Масляна має кілька назв: м’ясопусною її називають, тому що відбувається утримання від м’яса, сирною — через достаток сиру цього тижня, і, безпосередньо, масляною — через вживання великої кількості масла. Традиції святкування сягають глибоко в нашу історію. Але так само, як і раніше, це свято прийнято зустрічати з розмахом, з піснями, танцями, конкурсами. Найпоширенішими забавами, які влаштовувалися в селах, вважалися кулачні бої, катання на санях, поїдання млинців на час, лазіння по стовпу за призом, купання в ополонках, ігри з ведмедем, і, нарешті, спалення опудала.
Головною стравою є млинці з різними начинками. Готувати їх потрібно щодня, причому у великих кількостях. Народ стверджував, що ті люди, які не веселяться на Масляну, рік проживуть бідно і не буде в їхньому домі веселощів.

Існує безліч правил і рекомендацій, яких необхідно дотримуватися під час масляного тижня, але серед них можна виділити основні два: на Масляну в жодному разі не можна їсти м’ясну їжу. Дозволено вживати молочні продукти та рибу. Основна страва, яка має бути на столі у кожної господині — млинці. На Масляну потрібно їсти багато. Прийнято пробувати млинці не тільки вдома, але й у гостей, куди частенько запрошують цього тижня.
Масляну відзначають з понеділка по неділю, і кожен день цього тижня прийнято проводити по-особливому, дотримуючись традицій свята.
Понеділок (7 березня) називається «Зустріч Масляної». Цього дня господині починали пекти млинці, причому перший млинець обов’язково віддавали нужденним, бідним людям. Ще в понеділок готували опудало Масляної.
Вівторок (8 березня) в народі називали «Заграш». Цей день повністю присвячували молодятам. Цього дня влаштовувалися народні гуляння.
Середа (9 березня) — «Ласунка». Цього дня прийнято було скликати до хати гостей (сусідів, друзів, рідних) і пригощати їх смачними млинцями, пирогами, медовими пряниками. Також у середу тещі млинцями пригощали своїх зятів, звідси й вислів пішов «Прийшов зять, де сметани взяти?». Цього дня популярними були кулачні бої та кінні перегони.
Четвер (10 березня) в народі нарекли «Розгуляй». Саме з цього дня починалася Широка Масляна, яка супроводжувалася катанням на санках, іграми в сніжки, веселими піснями та хороводами.
П’ятниця (11 березня). Цей день позначили як «Тещині вечірки», тому що саме в п’ятницю зяті запрошували до своєї хати тещу і пригощали млинцями. При цьому чоловік їхньої дочки напередодні має прийти до тещі і запросити її в гості.
Субота (12 березня) називається в народі «Золовчині посиденьки». Молоді невістки кликали до себе сестер чоловіка, вели з ними розмови, пригощали різними смаколиками та дарували подарунки. Якщо зовиця ще не встигла вийти заміж, то невістка кликала своїх незаміжніх подруг, а якщо сестра чоловіка була одружена, то запрошувалися тільки заміжні родички.
Неділя (13 березня) є апофеозом Масляної і має назву «Прощена неділя». Саме цього дня проводжали Масляну, прощалися з зимою і символічно спалювали опудало. Ще в неділю прийнято просити у рідних і знайомих прощення за ті образи, які накопичилися за весь рік.











