Президент призначив двох суддів Конституційного Суду
Президент України Петро Порошенко своїм указом призначив Колісника Віктора Павловича та Мойсика Володимира Романовича суддями Конституційного Суду України.
Як повідомляється на сайті глави держави, В. П. Колісник — завідувач відділу конституційно-правових проблем державного будівництва Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України, член-кореспондент Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук. Залучався Радою Європи як експерт з підготовки звіту про відповідність українського законодавства Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод. Опублікував понад 180 наукових робіт. Член Конституційної комісії.
В. Р. Мойсик — кандидат юридичних наук. З 1983-го по 1990 рік працював суддею Залізничного районного суду Києва, з 1990-го по 1995 рік — суддею Київського міського суду, з 1995-го по 2006 рік — суддею Верховного суду України. Радник Президента України у 2005—2010 роках. Народний депутат України IV, V, VI скликань.
Вчора обоє новопризначених суддів, а також раніше обраний суддею Конституційного Суду на з’їзді суддів України Віктор Кривенко вже склали присягу у Верховній Раді.
Для участі в церемонії складання присяги до парламенту прибули Президент Петро Порошенко та члени уряду на чолі з Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком.
У Мінську стартували зустрічі всіх робочих груп контактної групи
У середу, 27 січня, у Мінську свою роботу розпочали всі чотири підгрупи тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на сході України.
Про це йдеться у Twitter міністерства закордонних справ Білорусі. На цей же день призначено зустріч усієї тристоронньої контактної групи.
Як повідомляє MIGnews.com.ua, за словами Президента України Петра Порошенка, український та американський уряди виступають за те, що альтернативи мінському процесу для врегулювання збройної ситуації на Донбасі на даний момент не існує.
Голова ВР підписав Закон про перевибори у Кривому Розі
У вівторок, 26 січня, Голова Верховної Ради Володимир Гройсман підписав Закон про позачергові вибори мера у Кривому Розі.
Перед тим представники міста оголосили голодування у приймальні спікера ВР, доки він не підпише закон. Однак Гройсман пояснив, що не може підписати документ, доки в Раді не розглянуть скасування результатів виборів.
«Отже, я стримав слово. Постанова про скасування результатів голосування за Закон про вибори у Кривому Розі була розглянута першим питанням і необхідної кількості голосів не набрала. Після цього я отримав законне право підписати цей закон, що невідкладно і зробив», — сказав спікер.
Тепер доля виборів у Кривому Розі залежить від Президента. Якщо П. Порошенко підпише документ, то вибори у Кривому Розі відбудуться 27 березня.
Гройсман роз’яснив зміни до Конституції щодо Донбасу
Зміни до Конституції не передбачають особливого статусу Донбасу, а стосуються лише особливостей місцевого самоврядування, заявив голова Верховної ради Володимир Гройсман в ефірі «Подробностей недели».
«Цю реформу, на жаль, намагаються загнати в обійми фейків про Донбас. У змінах немає особливого статусу, а лише особливості місцевого самоврядування. Проблема в тому, що кожен починає по-своєму трактувати зміни», — зазначає Гройсман.
За його словами, децентралізація в будь-якому випадку відбудеться, але це нелегкий процес.»Очевидно, потрібен додатковий час для дискусій з політичними силами. Ця Конституція дозволить українцям прокинутися в іншій країні. Зміни потрібні саме Україні, а не Росії та Мінським угодам», — вважає спікер парламенту.
Головний пріоритет — стримування російської агресії
Європейське командування збройних сил США (EUCOM) оновило свою військову стратегію в Європі. У документі перераховуються шість пріоритетів на найближчі три — п’ять років, передає DW.
Головним з них називається «стримування російської агресії». Минулий 2015 рік американське командування характеризує як один із найважчих з часів закінчення «холодної» війни.
Всього американське командування виділяє загрози з трьох напрямків — півночі, сходу та півдня. Головною причиною занепокоєння на перших двох напрямках називається Росія у зв’язку з її наростаючою агресивною поведінкою. Водночас з півдня Європа стикається з загрозою з боку терористичного угруповання «Ісламська держава» (ІД), йдеться в документі.











