«Виписую «Вечірню Одесу» від дня заснування. Перші три номери залишив у сімейному архіві, але, на жаль, вони згоріли під час пожежі. Пишу ось з якого приводу. Після того як у номері за 5 листопада в рубриці «Це цікаво» прочитав про історію походження деяких виразів, задумався про такі вислови, зміст яких нам зрозумілий, а слова, що використовуються в них, здаються дивними. Наприклад, «Не видно ні зги», «Хоч би хни», «І на старуху буває проруха», «Носиться як угорілий», «Вгору тормашками», «Без сучка без задиринки», Через пень-колоду». Що це за слова — «зга», «хна», «тормашки»… Було б цікаво прочитати роз’яснення» — Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО.

Не видно ні зги

Фразеологізм «ні зги не видать» вживається у значенні «така пекельна темрява, що нічого не видно».

Дослідники-лінгвісти пропонували безліч пояснень цього слова, назавжди загубленого в сивій давнині. Одного часу вважали, що зга — це металеве кільце на дузі коня, яке в темряві важко помітити.
Також висловлювалася думка, що зга — це видозмінене стьга — стібка, якої в темряві не видно. Згідно з іншою версією, зга — це іскра, проблиск світла в темряві. Вважають також, що зга, стьга (від дієслова «стьобати») — це стебло, прут, батіг, яким поганяли коней. Ні зги не видно — темрява така, що навіть стіг, тобто прута або хворостини, хоч піднеси до самих очей, а не видно.

Хоч би хни

Хникання і плач у цьому випадку ні до чого.

Звуконаслідувальне слово «хни», від якого наше «хникати», означало в російській мові не тільки плач, але й інші носові та губні звуки, наприклад, хропіння, мукання, хмикання тощо.

Словом «хни» позначався і будь-який неясний звук, вимовний людиною у відповідь на звернення. Тобто вихідний зміст виразу «хоч би хни» — хоч би голос подав, відреагував якось. Сучасне значення цього виразу: цілковита байдужість, жодної реакції, нічого не чіпає, не хвилює.

І на старуху буває проруха

Згідно зі словником Ушакова (і в інших авторів теж) проруха — це помилка, недогляд, промах. Звідси вираз «і на старуху буває проруха» означає, що ніхто не застрахований від промахів і прикрих недоглядів, незважаючи на вік і життєвий досвід.

Носиться як угорілий

У прямому сенсі угорілий — той, хто надихався чадним газом, зазвичай під час пожежі. У цьому стані людина перебуває в шоці, у паніці, не може бути цілком раціональною і зосередженою, носиться туди й сюди. Вона зазвичай погано розуміє, куди бігти і що робити, прагне якнайшвидше втекти подалі від вогню. Звідси й вираз.
«Носиться як угорілий» — фразеологізм, що означає, що хтось робить дуже швидко, але безглуздо і безглуздо, метушиться, біжить сломя голову незрозуміло куди і навіщо, не розбираючи дороги.

Вгору тормашками

Відомі різні тлумачення. Іноді слово тормашки пов’язують зі словом тормаса (пристосування у саней для гальмування). Коли сани переверталися, то тормаса опинялися зверху.
Але є й інше тлумачення: у деяких діалектах збереглися слова торми, тормани (ноги). Мабуть, ці слова вживалися ширше і увійшли в стійке поєднання. Адже найточніше визначення значення — догори ногами, догори ногами. А стійке поєднання закріпилося в мові і зберігається досі.
Таким чином, вираз вгору тормашками означає догори ногами, перекинувшись, курівцем, а в інших поєднаннях — у повному безладі, догори дном, догори дном (приклад: у будинку все вгору тормашками).

Без сучка без задиринки

Появі фразеологізму «без сучка без задиринки» ми зобов’язані столярам, які професійно виконували свою роботу: без єдиного сучка, що стирчить, і без задиринки, без шорсткостей і задирок на гладко виструганій дошці.
Спочатку так говорили про деревину. Дошка була високої якості з ретельною обробкою, без шорсткостей і вад. Нині, коли говорять про якісь події, заходи, застосовують фразеологізм «без сучка без задиринки», що означає: бездоганно, без труднощів, якісно, майстерно, без перешкод і недоліків, без перешкод, добре.

Через пень-колоду

Вираз виник у середовищі лісорубів. Спочатку фразеологізм вживався у формі порівняння — робити що-небудь, як через пень колоду валити; тобто так само незручно, як тягнути через пень товсту колоду.
Другий варіант: вираз пов’язаний з ходінням по буреломах, де йдеш «через пень у колоду», тобто, переступивши через черговий пень, можеш потрапити ногою в трухляву колоду.
У сучасному значенні цей вираз означає: робити що-небудь абияк, недобросовісно, недбало; без розбору, безладно; неузгоджено, з перебоями.