Ми не замислюємося про те, звідки виникли слова, які використовуються в повсякденній мові. Між тим, у деяких з них досить цікаве походження. Наприклад, слова «бик», «бджола» та «букашка» походять, виявляється, від одного й того ж слова «бучати». Зараз це слово вже забулося і пішло з мови, а колись воно було знайоме кожній людині і вживалося в значенні «дзижчати», «гудіти». Сьогодні нікому не спаде на думку назвати бика, бджолу та букашку словами-родичами, хоча, з точки зору походження, це так і є.
Як з’явився гандбол?
«Хенд» англійською — «рука». «Бол» — «м’яч». Якщо їх злити воєдино, вийде — в нашому вимові — гандбол, ручний м’яч. Але «ручний» не на відміну від якогось дикого, неприрученого м’яча, а від того, який ганяють ногами у футболі. Саме з футболу все і почалося.
У невеликому данському містечку Ордруп хлопчаки облюбували для футбольних баталій пустир неподалік від будинку Хольгера Нільсена. Грали вони азартно, і м’яч раз у раз потрапляв у стіни, а то й у вікна житла. Інший би нашмагав хлопчакам вуха, але мудрий Нільсен вчинив інакше: він запропонував гравцям пасувати і закидати м’яч у ворота руками — так буде куди точніше. І м’ячик дав їм розміром поменше футбольного. Сталося це в 1898 році. З тих пір Хольгеру Нільсену жилося куди спокійніше. А з 1972-го гандбол став олімпійським видом спорту.
Хуліган
Слово «хуліган» англійського походження. За однією з версій, прізвище Houlihan носив колись відомий лондонський буян, який доставляв чимало клопоту мешканцям міста і поліції. Прізвище стало загальною назвою, а слово — міжнародним, що характеризує людину, яка грубо порушує громадський порядок.
Етьєн Сілует
У середині XVIII ст. Францією правив Людовік XV. Королівський двір при ньому жив у небувалій розкоші, і скарбниця через це швидко порожніла. Тоді король призначив нового контролера фінансів, людину скромну і непідкупну. Молодий реформатор видав закон проти розкоші. Запропонував обмежити витрати двору. Спочатку це всім дуже сподобалося. А потім… Де веселі бенкети і карнавали? Де бали і гуляння? Етьєн Сілует — так звали контролера фінансів — став предметом загальних глузувань. Навіть жанр мистецтва, що виник тоді — одноколірне зображення предмета на тлі іншого кольору — паризькі дотепники назвали ім’ям Сілуета. Мовляв, мистецтво для бідних і жадібних.
Фіаско і пляшка
Коли стрибун не може подолати планку, коли стайєр сходить з дистанції, коли важкоатлет не в змозі відірвати штангу від помосту, коментатори кажуть, що ті зазнали фіаско — нищівної невдачі.
Взагалі-то слово фіаско італійське. І означає воно велику пляшку. Яким же чином пляшка пов’язана з поразкою?
У XIX ст. знаменитий флорентійський комік Бьяконеллі вкотре вийшов на сцену. Він завжди з’являвся перед публікою з якимось предметом у руках — то зі шляпою, то з тростиною, то з книгою. З їхньою допомогою він розігрував цілі моноспектаклі. І ось одного разу, з’явившись з пляшкою, Бьяконеллі розіграв з нею чергову сценку. Публіка мовчала. Комік відпустив якийсь жарт. Жодної реакції. Тоді, побачивши, що зал категорично його не приймає, артист з криком: «Та пропади ти пропадом, фіаско!» — гупнув пляшку об підлогу.
З тих пір слово «фіаско» в значенні «провал» поширилося по всьому світу.











