«Ходиш, ходиш до школи, а потім — бац! — і друга зміна», — згадалася фраза Генки Ляпішева з телефільму «Велика перерва» після дзвінків на шкільну тему. «Сезонна» якась розмова вийшла у нас з читачами в нинішнє чергування на «гарячому телефоні» «ВО» — початок навчального року, передвиборча кампанія, поганий дах напередодні осінніх дощів…

Дефіцит шкіл

Перші кілька дзвінків — від мам хлопців, які цього навчального року навчаються у другу зміну. У школі № 14 «постраждали» учні 4-х класів, у 82-й — семикласники. Список можна продовжити — у дванадцяти міських школах цього року навчання у дві зміни. Мінусами двозмінки мами сповна поділилися. Початок уроків, розповіли, о 12 годині, а це означає, що проти повноцінного обіду діти заперечують — рано! У семикласників щодня по сім уроків і закінчуються вони о 18 годині. Навчальне навантаження сильно зросло. І це проблема, яку вже перед міністерством ставлять громадські організації батьків.

Як правило, діти відвідують хоча б одну спортивну секцію, мовні курси або танцювальну студію. На це тепер залишається вечір, оскільки ранковий час має бути відданий підготовці домашнього завдання. На те, щоб просто відпочити і погуляти на свіжому повітрі, часу не залишається зовсім. Це погано позначиться на здоров’ї дітей, журилися мами.

Усвідомлюючи невідворотність другої зміни цього навчального року, всі цікавилися намірами міської влади з цього питання.

На жаль, будівництво нових шкіл, які могли б перерозподілити навантаження, не є першочерговою програмною метою, такою ж, скажімо, як збільшення кількості дитячих садків. На нещодавньому брифінгу, як ми вже повідомляли, заступник міського голови Зінаїда Цвірінько поінформувала про будівництво тільки однієї школи в Одесі — на Маршала Говорова, яку запланували здати в експлуатацію у 2016 році. Напевно, вже депутатам нової каденції вирішувати цю проблему (зверніть, до речі, увагу на це кандидатів у депутати, зустрічі з якими одеситів найближчим часом чекають у достатку). Куди в місті не глянеш — будівельний бум, мікрорайони виростають як гриби. Тільки шкіл чомусь у них немає…

«Хочемо довіряти справам»

Ольга Іванівна Сотникова, Микола Олегович Поліщук, Петро Андрійович Щербина висловилися саме так, пояснивши, чому звернулися до редакції.

— Багато років на перетині вулиць Мечникова та Старопортофранківської існував стихійний овочевий ринок, де товар зберігали в гнилих вантажівках радянської епохи. Більше року минуло, як побудували буквально за рогом і ближче до «Привозу» оптово-роздрібний овочевий ринок. Але безгоспні та іржаві автомобілі залишилися на колишніх місцях, доповнюючи своїм виглядом і без того гнітючу картину старого району Молдаванки. І нікому немає діла до цього неподобства! Неможливо вже це бачити щодня. А представники влади сюди не заїжджають, мабуть. На наші звернення та прохання ніхто не звертає уваги, так, може, голос газети буде почутий?

Євген Олександрович Конотопенко, говорячи про майбутні в жовтні місцеві вибори, пропонує «тим, хто хоче щось змінити, а не щось отримати» опублікувати у «Вечірній Одесі», як він висловився, «100—200 слів своєї програми, щоб виборці почитали і подумали». На вибори, сказав, піде, але подарунків у вигляді пісної олії та гречки просить не пропонувати — не візьме.

Ніч. Вулиця. А ліхтар?

Наш давній знайомець Юрій Григорович Зарудняк «доповів»: вулицю Толбухіна, багато разів «оспівану» у звітах з чергувань на «гарячому телефоні», все ще в порядок не привели, хоча в планах міськради на цей рік вона присутня. Нова біда — на цій вулиці, а також на Левкойній, Дмитра Донського, компанія «Обленерго» замінила стовпи, силові кабелі, а про ліхтарі забула. Вже рік — у темряві.

Довгограюча проблема і у Лідії Іванівни Кожушко з вулиці Грецької, 43.

— Шостий рік ходжу по інстанціях, прошу дах відремонтувати. Латають, а толку немає. Останнього разу 12 серпня працівники дільниці № 2 ЖКС «Портофранківський» кинули руберойд на шифер, а в дощ знову стеля мокра. На кухні вона скоро зовсім завалиться!

Лідія Іванівна плакала в слухавку: ніякого просвіту… купа відписок… осінь на дворі… Зараз час волонтерів, може, до них звернутися? Але що тоді робитимуть житлові організації?

Батарейка, здавайся!

Наш читач Іван Сергійович журився з приводу зникнення такої корисної ініціативи, як збір використаних батарейок. У торговому центрі «Панорама» в житловому масиві Таїрова, біля прилавка з мобільниками на 1-му поверсі, довгий час знаходилася коробка, в яку можна було викидати використані батарейки. Півроку, як немає її.

Екологічно свідомий Іван Сергійович намагався з’ясувати, чому загинула добра справа. Запитав — не відповіли. Може, газеті дадуть відповідь? Обіцяємо — екологічні ініціативи підтримаємо і постараємося популяризувати.

Найрозумніша, найдобріша і найкультурніша

Таку характеристику дав радіопрограмі «Гармонія світу» на 102,7 ФМ Василь Петрович Малютін. Він так любить цю програму, що пам’ятає день її народження — 19 вересня. Наступного року «Гармонія світу» відзначить 20-річчя, і Василь Петрович сподівається, що «Вечірня Одеса» не омине увагою цю культурну подію. Подякувавши радіоведучих, зізнався: «Ця програма мені жити допомагає».

«Хочу ще бачити життя»

З першого номера передплачує «Вечірню Одесу» Ганна Сергіївна Дембицька. Вона — людина цікавої долі, і журналісти не раз описали її насичене подіями життя. Санінструктор розвіддесантної роти у війну, орденоносець, викладач педінституту, учасниця ветеранського хору в Суворовському районі…

Вік у Ганни Сергіївни поважний і, зрозуміло, активність вже не та. Цього року відзначила 95-річчя і засмутилася: «Інших вже немає, а ті — далеко… Хворію дуже, а я хочу ще бачити життя».
Не сумуйте, Ганно Сергіївно. Ви завжди мали репутацію оптимістки. Адже саме цю якість, в першу чергу, відзначали журналісти в численних публікаціях про Вас.

У понеділок, 21 вересня, на «гарячому телефоні» «Вечірньої Одеси» 64-99-13 з 10.00 до 12.00 чергує кореспондент відділу інформації Марія Іванівна Стерненко.