вт, 17 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Чесно кажучи, думав, що буде шквал дзвінків. Подія-то яка! Вибори до місцевих органів влади, старт яким було дано 5 вересня.

Минуло п’ять років з попередньої виборчої кампанії до міських, районних, обласних рад. За цей нікчемно короткий — з погляду історії — час у країні відбулися кардинальні зміни. Наскільки точно відобразять їх місцеві вибори? До того ж, з урахуванням оголошеної децентралізації, влада на місцях зі слізного прохача та безропотного виконавця перетворюється на того, хто може замовляти музику.

Однак тему майбутніх виборів ті, хто телефонував на «гарячу лінію», старанно оминали. Чи то втомилися ми обирати майбутнє, яке виявляється минулим. Чи то не вникли наші громадяни в суть нового закону про місцеві вибори, головним законодавчим перлом якого є механізм визначення переможця на тому чи іншому виборчому окрузі.

Тим, хто не знає, поясню. За новим законом, перемога в боротьбі за отримання голосів виборців не означає отримання депутатського мандата. Можливі варіанти. Все залежить від того, які партії потраплять до місцевої ради та скільки голосів вони наберуть. Загалом, переможця визначатимуть за складною математичною схемою.

Ну, а «півслова» про вибори, згадані в заголовку, стосуються дзвінка Руфіни Соломонівни Клявер, яка живе в «висотках» у районі Шкільного аеродрому. У будинки стали носити наочну агітацію чинного мера. Звіт про виконану роботу щедро проілюстровано фотографіями, що свідчать про зміни, які відбулися в житті міста за нинішнього градоначальника.

Руфіна Соломонівна дивується: а з якого дива агітацію стали носити раніше 5 вересня? І друге питання: куди їй послати фотографії, які відображають те, що владі зробити не вдалося? Наприклад, багатостраждальні внутрішньоквартальні проїзди. Як були вони в ритвинах і вибоїнах, так і залишилися. Скільки мешканці вищезгаданого мікрорайону не писали — все безрезультатно.

Надія Петрівна Шеленговська, постійна читачка нашої газети, також втомилася нагадувати владі — в даному випадку це Малиновська райадміністрація — про порушену нею проблему. Живе пенсіонерка в районі вулиць Старицького та Гастелло. На перетині вулиць утворився «пятачок», де люблять відпочивати великовантажні машини. Наприклад, нещодавнього ранку Надія Петрівна нарахувала 28 автомобілів, що ночували на вулиці. Можна тільки уявити, скільки після себе вони залишають різного сміття. Як каже Надія Петрівна, вона ніби на роботу щоранку йде: підмітати, прибирати, приводити до ладу. І нікому більше до цього немає діла.

До того ж, часто не так-то просто буває донести свою проблему до відома можновладців. З цим зіткнулася постійна наша авторка та передплатниця, активістка і просто небайдужа людина Тетяна Вікторівна Любченко. Живе вона на Старопортофранківській, у відомчому будинку, який давно вже мали передати в комунальну власність. На жаль, цього не сталося.

За словами Тетяни Вікторівни, цією проблемою — а в Одесі кілька сотень відомчих будинків та гуртожитків досі залишаються безхазяйними, оскільки підприємства, які їх утримували, фактично припинили своє існування — займалися практично всі голови облдержадміністрації. У розпорядженні нашої читачки є три розпорядження, які свого часу підписали губернатори Гриневецький, Плачков і Матвійчук. Тетяна Вікторівна вирішила розповісти про проблему нинішньому керівнику області Міхеілу Саакашвілі. Ось тільки, як виявилося, дуже непросто зареєструвати в службі, що займається зверненнями громадян, лист, адресований губернатору. Виставляється перелік вимог, який людині, що не має вдома комп’ютера, досить складно виконати. Тетяна Вікторівна дуже сподівається, що Міхеіл Ніколозович читає «Вечірню Одесу», і сигнал про недоліки в роботі вищезгаданого підрозділу почує.

— Ви Саакашвілі не чіпайте! — вступилася за губернатора інша читачка «Вечірньої Одеси» Ірина Євгенівна Крапівіна. — Людина всього нічого біля керма області, поставила стільки амбітних завдань, замахнулася на най«святіше» — на корупцію, і на нього відразу всіх собак спустили. І обивателі, і олігархи. Давайте дамо голові облдержадміністрації час, адже в нього немає в руках чарівної палички, щоб відразу, в один день, навести лад. Отже, потрібно запастися терпінням. І допомагати губернатору, а не бурчати.

А в Андрія Петровича Примільського до чергового на «гарячому телефоні» «Вечірки» було несподіване запитання. Нашому читачеві сподобалася нещодавня публікація про те, як правильно заморожувати овочі на зиму. Потрібна стаття, вважає читач. За нинішніх цін будь-яка можливість щось заощадити, заготовити про запас, зробити запас повинна бути використана.

Ось тільки один нюанс. Стаття про заготівлі написана без урахування того, що взимку можуть бути віялові відключення електрики. Або просто світло зникатиме в квартирах на кілька годин з незрозумілої для обивателів причини. Холодильники розморозяться. І тоді вся літня праця намарно? Може, час створити прецедент, каже Андрій Петрович, коли обленерго буде покарано за несанкціоноване та безпідставне відключення електроенергії?

Олена Вікторівна Базилова, одеситка в кількох поколіннях, прокоментувала нещодавні святкування з нагоди дня міста. В принципі, все їй сподобалося. Крім одного. З яких підстав, запитує Олена Вікторівна, обирали кандидатури для увічнення на одеській Алеї Зірок? Напевно, правильніше було б проводити цю роботу заздалегідь: оголосити кандидатури претендентів, запропонувати одеситам висловитися. І на підставі опитування вибрати найгідніших.

Олена Вікторівна, за її запевненнями, нічого не має проти Едуарда Багрицького, Святослава Ріхтера, Володимира Жаботинського, Леоніда Утьосова та Сашка Чорного, чиї імена на нещодавньому Дні міста були увічнені на Алеї Зірок. Але Одеса славиться також вченими та винахідниками, архітекторами та лікарями, вчителями та керівниками найбільших свого часу підприємств. Коли, наприклад, отримає свою зірку знаменитий у минулому начальник Чорноморського морського пароплавства Олексій Данченко? Ну і так далі…

Завершилося моє чергування на «гарячому телефоні» розмовою з Вірою Григорівною Мокренко. Читачка не запитувала, а розмірковувала. Нічого вона не розуміє, що діється навколо санаторію «Лермонтовський». Крім одного. Що в санаторії, якщо його заберуть під відомче крило, вже не зможуть лікуватися і відпочивати прості люди. І куди тоді накажете йти? Де поправляти здоров’я тим одеситам, хто не має можливості виїхати за кордон?

Більшість міських санаторіїв, нагадує Віра Григорівна, свого часу були захоплені. На благодатній землі побудували приватні готелі та котеджі. Зараз на пальцях однієї руки можна перерахувати санаторії, куди ще можуть звернутися прості одесити. Ну, а якщо заберуть «Лермонтовський»…

Де лікуватися простій людині, запитує Віра Григорівна. Що відповісти? Хіба що — не хворійте, бережіть здоров’я. Нічого іншого поки що не залишається.

У понеділок, 14 вересня, на «гарячому телефоні» «Вечірньої Одеси» 64-59-32 з 10.00 до 12.00 чергує завідувачка суспільно-політичним відділом Дора Миколаївна Дукова.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса