Щасливий кінець виявився у історії пригод українського екіпажу судна «Ocean Grand», яке працювало під прапором Панами. «Вечірня Одеса» розповідала про непросту ситуацію, в якій опинилися наші моряки, у кількох публікаціях, останні з них були в номерах від 17 березня та 14 травня.
Нагадаємо, що рівно рік тому іноземний роботодавець вирішив «забути» про моряків, які працювали на «Ocean Grand». Судно, переобладнане під плавуче казино, застрягло на ремонті в Індонезії. Судновласник припинив постачати екіпажу продовольство та питну воду. Судно залишилося без палива та грошей на ремонт. Багато членів екіпажу не отримували зарплату по кілька місяців. У деяких на момент приходу судна до Індонезії вже закінчилися контракти, проте поїхати додому вони не могли, оскільки іноземний роботодавець відмовлявся оплачувати переліт.
Цілий рік сорок один український моряк — жителі Одеси, Львова, Херсона, Луцька, Дніпропетровська — боролися за свої права. Перш за все, за виплату заборгованості із заробітної плати. Боротьба виявилася не марною. Моряки перемогли. Величезну допомогу екіпажу «Ocean Grand» надала благодійна організація «Фонд допомоги морякам «Ассоль». Туди українські моряки звернулися за підтримкою, коли зрозуміли, що самостійно змусити судновласника згадати про заборгованість із зарплати вони не можуть.
Перемога дісталася непросто. Судновласник брав моряків буквально змором. Початкова його пропозиція — після того, як екіпаж підняв шум — була такою: їдьте додому без зарплати, грошей на переліт, так і бути, виділю, і скажіть спасибі, що взагалі вибралися з цієї халепи. Від хвилювань і переживань багато моряків перехворіли, кілька людей потрапило до госпіталю. Клопоту та турбот завдавало судно. Так і не відремонтоване, воно, гойдаючись на рейді, становило серйозну загрозу пароплавам, що проходили поруч.
У листопаді минулого року екіпаж «Ocean Grand» звернувся до БО «Фонд допомоги морякам «Ассоль». Стандартні методи захисту інтересів моряків — підготовка листів-претензій на адресу іноземного роботодавця, звернення до адміністрації прапора судна, інформування про те, що сталося, дипломатичних служб України — успіху не принесли. Довелося вдатися до «сильнодіючого» засобу: за рекомендацією юристів фонду моряки, за сприяння індонезійських адвокатів, заарештували судно. Це сталося на початку березня нинішнього року.
На той момент на борту «Ocean Grand» залишилося лише кілька моряків. Втрутився горезвісний людський фактор. Багато членів екіпажу, не витримавши нелюдських умов перебування на борту аварійного судна, погоджувалися на пропозицію судновласника: квиток додому та зарплата за кілька місяців в обмін на відмову від усіх претензій.
У підсумку залишилися найстійкіші. Саме вони довели справу до кінця. Хоча після арешту судна повністю припинилися поставки продовольства та палива. Виручила міжнародна морська організація «Mission to Seafarers», яка є партнером фонду «Ассоль». Спільними зусиллями дві благодійні структури налагодили постачання продуктів на судно.
За свідченням членів екіпажу, що залишилися на борту, останні два місяці виявилися одними з найпружніших у психологічному плані. Зрозумівши, що платити все ж доведеться, судновласник намагався всілякими способами залишити собі лазівки для невиконання зобов’язань. Практично 24 години на добу йшли важкі переговори, а потім консультації моряків з юристом фонду «Ассоль».
І ось, нарешті, з борту «Ocean Grand» надійшла радісна новина! Наші співвітчизники домоглися справедливості, повністю отримавши зароблене. За кожен день роботи на судні. Як написали моряки в подячному листі фонду «Ассоль», «…завдяки вашій підтримці, наша стійкість дала результат».
— Україна є одним із найбільших постачальників професійних працівників для світового торгового флоту, — говорить голова правління благодійної організації Ганна Муругова. — На жаль, багато хто з українських «підфлажників» хоча б раз у кар’єрі, але ставали учасниками трудових конфліктів, будучи в них потерпілою стороною. Однак далеко не завжди вони готові боротися до кінця. Як тільки з’ясовується, що єдиним способом змусити судновласника заплатити за контрактом або виплатити страхову компенсацію є звернення до суду, багато «підфлажників» опускають руки. Вони не вживають жодних активних дій, віддаючи перевагу чекати, що неприємна ситуація раптом вирішиться сама собою. Ну а коли цього не відбувається, про проблему намагаються забути.
— Наша організація неодноразово роз’яснювала і доводила десятками успішних справ у різних куточках земної кулі, що ймовірність вдалого для моряка вирішення трудових конфліктів у юридичній площині досить велика, особливо коли моряки починають відстоювати свої права, ще перебуваючи на борту проблемного судна, — продовжує Ганна Муругова. — Так, наприклад, на судно, як майно судновласника, в забезпечення позовних вимог моряків може бути накладено арешт. Надалі, після отримання відповідного рішення суду, з’являється можливість продати судно для забезпечення погашення заборгованостей перед членами екіпажу, які постраждали від дій або бездіяльності роботодавця. А щодо невиплати компенсацій, то тут взагалі близько 80 відсотків спорів вирішується позитивно для наших співвітчизників шляхом досудових переговорів.
— З 120 тисяч громадян України, які отримали паспорт моряка, у світовій судноплавній галузі постійно працюють понад 80 тисяч, — розповідає голова наглядової ради фонду «Ассоль» Світлана Фабрикант. — Які висновки можна зробити з історії пригод українського екіпажу судна «Ocean Grand»? Моряки зобов’язані знати свої права. А на рівні держави необхідно створювати свою Національну судноплавну компанію, оскільки армія висококваліфікованих морських фахівців становить понад 100 тисяч.
