Владислава Марсакова 12 червня святкує свій ювілей. Доцент кафедри астрономії фізичного факультету ОНУ ім. І. І. Мечникова, вона не тільки читає лекції та проводить практику, але й активно займається науковою та популяризаторською діяльністю. Будучи відомим у світовій спільноті астрономом, вона займається дослідженням однієї з найцікавіших проблем сучасності — пульсуючими змінними зорями.
Наукою захопилася ще в школі, успішно виступала на конференціях секції астрономії Малої академії наук. Вступивши на астрономічне відділення ОНУ, зайнялася різними напрямками досліджень — катаклізмічними подвійними зорями, джерелами «надм’якого» рентгенівського випромінювання, спостерігала зорі з використанням класичних фотографічних та новостворених приймачів надслабкого випромінювання. Надалі до сфери інтересів додалася аналіз баз даних спостережень червоних пульсуючих зірок-гігантів.
Активна наукова робота в студентські роки дозволила достроково закінчити аспірантуру, успішно захистивши кандидатську дисертацію під моїм керівництвом. Працювала науковим співробітником НДІ «Астрономічна обсерваторія» ОНУ, а потім перейшла на кафедру астрономії, де й викладає до теперішнього часу. До речі, єдина жінка — штатна викладачка на кафедрі астрономії за 144 роки її існування.
Владислава Марсакова, сама будучи яскравою «зорею» в яскравому сузір’ї одеської астрономії на всесвітньому небосхилі, з ентузіазмом «несе своє світло» юним поколінням талановитих студентів та школярів. Вона — автор двох колективних підручників для любителів астрономії та кількох методичок.
З 1999 р. очолює безкоштовний астрономічний гурток, який працює по четвергах та суботах в Астрономічній обсерваторії в парку Шевченка. Після теоретичних занять, якщо погода добра, можна провести на телескопі спостереження Місяця та планет. Під її керівництвом успішно готуються наукові роботи на конференцію Малої академії наук, комп’ютерні презентації та статті у «дорослих» наукових журналах.
А розв’язання задач з фізики та астрономії дозволяє не тільки успішно навчатися в школі та потім в університеті, але й виступати на всеукраїнських та навіть міжнародних олімпіадах, конференціях та в літніх школах. Серед колишніх гуртківців вже є два кандидати фізико-математичних наук — Олексій Бакланов та Віталій Бреус. Вони продовжили роботу в нашій групі, відмінно зарекомендували себе на міжнародному рівні.
Звісно, не всі гуртківці стають астрономами, але «перші кроки» в гуртку допомагають не тільки навчитися розв’язувати задачі, але й проводити розрахунки та оформляти на комп’ютері свої роботи, робити презентації високого рівня, працювати в команді та розвивати ораторське мистецтво. А це важливо для особистісного зростання при будь-якому виборі спеціальності.
У 2015 році учні гуртка досягли чудових успіхів, перемігши в трьох номінаціях на всеукраїнському рівні. Дмитро Твардовський, 9-класник Рішельєвського ліцею, переміг на конференції-конкурсі секції астрономії Малої академії наук; він же нагороджений дипломом другого ступеня на шкільній астрономічній олімпіаді (а перше місце зайняв теж учень гуртка — 9-класник Рішельєвського ліцею Роман Солецький).
А ось на Всеукраїнській студентській астрономічній олімпіаді переміг гуртківець Олег Бобров, нині студент 1-го курсу астрономічного відділення ОНУ. Катерина Андрич, також першокурсниця, нещодавно отримала диплом «за найкращий науковий дебют» на міжнародній астрономічній конференції в Польщі. І наскільки приємно спостерігати, як недавня школярка, нині студентка, з ентузіазмом допомагає своїй наставниці у проведенні занять у гуртку.
І Катя, і Олег вже мають статті англійською мовою в наукових журналах і продовжують займатися науковою роботою. Сподіваюся, що ними теж буде пишатися одеська та світова астрономія.
Почавши готувати цю статтю, я попросив відгуки деяких колишніх учнів, які виїхали в інші міста та навіть країни. Приємно відзначити теплі спогади та добрі побажання, що багато в чому повторюються. Ось одне з них: «Дорога Владиславо Ігорівно! Я вже кілька місяців не ходжу до астрономічної школи, але все ще з любов’ю згадую суботні вечори, проведені у вашому товаристві. Разом з вами ми дивилися через величезний телескоп на нічне небо і спостерігали Венеру. Разом з вами ми розв’язували задачі на закони Кеплера. Завдяки вам вночі, дивлячись угору, я можу розрізнити обриси Кассіопеї, Великої та Малої Ведмедиці, Великого Пса і знайти найяскравішу зірку на небосхилі — Сіріус. Без вашої допомоги ми ніколи б не написали наукову роботу і не захистили її на найвищий бал. Ви вклали в нас усіх стільки сил і турботи, що, напевно, жодних слів і вчинків не вистачить, щоб віддячити вам. Ви зробили одне з найважливіших у моєму житті відкриттів — ви відкрили мені новий шлях, шлях до зірок, і за це я вам від душі вдячна. З любов’ю, Ваша учениця Смоленченко Олександра». Аналогічні привітання написали Марія Безсонова, Максим Могорян та інші.
А завершити хочу віршем, які спеціально для своєї Вчительки з великої літери написала Анастасія Савченко:
Зоряне небо — прекрасне диво,
Скільки загадок закладено в ньому!
Ми вивчати астрономію будемо,
Щоб вирушити в Космос потім!
Ми вам здоров’я і щастя бажаємо,
Ви нам зуміли прищепити інтерес,
Адже астрономію ми вивчаємо,
Щоб залучитися до наукового прогресу!











