Понад поважний вік для театру — 85 років! При цьому Одеський театр юного глядача імені М.Островського молодий, прудкий, зубастий і б’є хвостом. І ювілей свій відзначив 20 травня при повному залі друзів, у запальному ретростилі, з рефреном: «ТЮГ and джаз»: адже справжній театр — теж неодмінна імпровізація.
ЛЮБОВІ ДІТЕЙ та батьківського піклування влади побажав зі сцени колективу тюгівців заступник голови Одеської обласної ради Петро Хлицов. Він вручив нагороди. Почесного знака Одеської облради удостоєні заступник директора ТЮГу Наталія Левченко та заступник директора, начальник монтажного цеху Володимир Шот; іменний годинник отримали в подарунок від обласної ради народний артист України Андрій Гончар та заслужена артистка України Валентина Губська. Були також вручені почесні грамоти артистам і трудівникам «закулісся».
Від міськради та міськвиконкому театр привітали заступник міського голови Зінаїда Цвірінько та директор департаменту культури і туризму Тетяна Маркова. Головне, побажали вони, щоб на театр напали гроші! А вже в майстерності та натхненності тюгівців сумніватися не доводиться. Почесний знак одеського міського голови «Подяка» був вручений заслуженій артистці України Євгенії Севириній та гримерці Людмилі Войновській; почесний знак «Трудова слава» — художнику по світлу Елеонорі Діманіс. Крім персональних почесних грамот членам колективу, була вручена спільна — колективу ТЮГу.
Грамоти Одеської обдержадміністрації, а також облуправління культури і туризму вручила заступник начальника управління Надія Яшан.
Почесною грамотою Міністерства культури України були відзначені заслужений художник України, сценограф Микола Вилкун, заслужений артист України Ігор Тільтіков, актор Сергій Фролов.
Голова Одеської міської організації профспілки працівників культури України Тамара Фоміна вручила подяки та цінні подарунки від міської та обласної організацій.
Вручення нагород супроводжувалося веселими виступами-капустниками. На сцені була вся трупа, і наочно було видно, як багато в театрі молоді, причому обдарованої, оптимістичної, яка рветься в роботу. Не здають позицій і тюгівські «старійшини», з їхнім безцінним сценічним досвідом. «Ми ТЮГівські діти, нам хочеться грати!» — під цим гаслом проходила ювілейна вистава.

Одеський ТЮГ стоїть на правильній дорозі: тут прижилися захопливі вистави на будь-яку вікову категорію, репертуар орієнтований адресно, постановники активно звертаються до класики та успішно експериментують з літературно-сценічним авангардом ХХ століття. З найменшими глядачами тут налагоджено контакт Котом у чоботях і Попелюшкою, Сніговою королевою та «найкращим Карлсоном», Буратіно та цілою обоймою принцес. А підлітків та молодого — та й немолодого — глядача не залишать байдужими експериментальні вистави на малій сцені, глибоко та дотепно інтерпретовані Достоєвський і Хармс, — або зворушливі історії гордих і самовідданих жінок: польки Гелени та італійки Філумени…
Тюгівців привітали колеги — артисти одеських театрів: представили веселі концертні номери.
…У веселий ювілейний вечір якось не прийнято згадувати, що ювіляр — він же й… пацієнт. І що діагноз, гм… Ні-ні: колектив ТЮГу — те, що називається, здоровий колектив, і дай йому Бог творчих сил відповідно до морального здоров’я. Але укладений цей здоровий організм у кволу оболонку: будівля театру дихає на ладан. Так що і в веселому потоці ювілейних промов та привітань час від часу проривалося: а доживемо чи? Може, хоч… до нашого століття? Коли ж у
облдержадміністрації нарешті дійдуть руки до ремонту Одеського ТЮГу?
Директор ТЮГу Євген Бубер — а він таки молодий директор, — хоче сподіватися, що це щастя не за горами: його директорству, як-ніяк, теж настав маленький ювілей — п’ять років…











