пн, 16 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

В 28-й раз, як і всі попередні 27 років від дня Чорнобильської трагедії, 26 квітня прийшов Є. С. Матвєєв до Меморіалу одеситам-чорнобильцям на Олександрівському проспекті. Як завжди, прийде він на це священне місце і 14 грудня, в День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Щоб вшанувати пам’ять усіх ліквідаторів, що пішли з життя, і зустрітися з тими, з ким разом боролися з атомним монстром.

Він же — рік 2015-й. «Пам'ять не стирається з роками...»
Він же — рік 2015-й. «Пам’ять не стирається з роками…»

За ту роботу в нелюдськи важких умовах Євген Сергійович удостоєний багатьох урядових нагород. У чотирьох випущених ним збірках віршів є й рядки, присвячені спогадам про Чорнобиль. Євген Матвєєв — член міжрегіональної Спілки письменників України, член Конгресу літераторів України, лауреат літературної премії ім. Олега Бішарева. У вільний час він ще й пише картини.

У 29-ту річницю від дня вибуху на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС в Одесі пройшов мітинг-реквієм з покладанням квітів до пам'ятника одеситам-чорнобильцям (кут вул. М. Арнаутської та Олександрівського проспекту). Фото Олега Володимирського
У 29-ту річницю від дня вибуху на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС в Одесі пройшов мітинг-реквієм з покладанням квітів до пам’ятника одеситам-чорнобильцям (кут вул. М. Арнаутської та Олександрівського проспекту). Фото Олега Володимирського

На службу до пожежної охорони Євген Матвєєв перейшов з військово-морської частини. Там, на Камчатці, він обслуговував ядерні боєголовки радянських атомних підводних човнів: у центрі підготовки спеціалістів з ядерного озброєння він отримав достатні знання, в тому числі й про небезпеку радіації. Одним з перших добровільно записуючись до лав Одеського зведеного загону, Євген Сергійович розумів, що його знання в чорнобильській зоні особливо необхідні.
3 жовтня 1986 року 182 працівники пожежної охорони у складі Одеського зведеного загону прибули до Чорнобиля. Євген Матвєєв — командир відділення, дозиметрист у складі чергових караулів. Потрібно було протягом 39 днів забезпечувати протипожежну безпеку під час різних робіт на зруйнованій станції. «Особливої паніки не було, — згадує він, — адже ніхто до пуття не знав реальних масштабів Чорнобильської катастрофи. Багатьох доводилося переконувати одягнути респіратори. Радіація перевищувала допустиму дозу в тисячі разів. Вона проникала всюди. Часто взуття, одяг доводилося викидати: вони «світилися». Особливо багато радіації накопичувалося у воді, ґрунті, пилу, повітрі, в приміщеннях…».

«Пам’ять не стирається з роками
Про героїв перших страшних днів —
Тих, хто заради Життя життя віддали,
Ні на крок не відступивши у вогні»,

— рядки з вірша Євгена Матвєєва «Пам’ять».
Чорнобильська трагедія згуртувала всіх. Морально і психологічно ліквідаторів підтримували не тільки медики — артисти, науковці. Була велика і єдина мета — перемогти пекельне полум’я та його наслідки.

«Хоч не гасили ми графіт
І саркофаг не зводили,
Але ми з тобою не дарма тут були —
І пам’ять це збереже»,

— звертається Євген Сергійович до своїх товаришів, що приборкували вогнедишне чудовисько, і бажає всім ліквідаторам миру, добра, здоров’я, довгого життя, ні в якому разі не затьмареного зневірою.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса