Видалення ртуті та її сполук називається демеркуризацією. Минулого тижня інтернет ряснів заголовками: «Очистили від ртуті квартиру!». У Білгороді-Дністровському в багатоповерхівці на першому поверсі діти розбили градусник. Викликані в квартиру рятувальники зібрали ртуть та утилізували її. «Постраждалих немає», — закінчуються повідомлення. Ой, велика справа — градусник розбили. З ким у дитинстві цього не траплялося? Віником замели — і порядок. Виявляється, не зовсім.
Ртуть — токсична речовина (метал), особливо шкідливі її пари. При кімнатній температурі вона починає випаровуватися. Начебто нешкідливі грами в закритій кімнаті здатні створити концентрацію ртуті, що перевищує допустиму норму в тисячі разів. Один розбитий градусник може забруднити шість тисяч кубометрів навколишнього повітря.
При тривалому вдиханні парів неодмінно з’являться проблеми зі здоров’ям. Ртуть може накопичуватися в організмі. Але часто спочатку отруєння майже не проявляється — загальна слабкість, легка нудота, дратівливість. Легко списати на що завгодно, хоч на погану погоду. А можна отримати ураження легень та нирок. Має ртуть нейротоксичну дію, тобто руйнує нервові клітини.
Не дай, Боже, дитина проковтне блискучі та такі привабливі кульки. Ртуть викликає пошкодження слизових оболонок травного тракту дитини. У такому випадку треба одразу звернутися за медичною допомогою. В Європі вже близько десяти років заборонені ртутні термометри.
Взагалі ж слід видалити всіх людей з приміщення, двері щільно закрити, а вікна розчинити навстіж, підсвітити «фронт робіт» настільною лампою — так, щоб світло падало на розсипану ртуть збоку (краще буде видно). Тепер «ліквідатор» повинен одягнути вологу марлеву маску та гумові рукавички. Збирати кульки можна спринцівкою, можна закочувати їх на аркуш паперу іншим аркушем, а зручніше — м’яким пензликом.
Кульки треба скидати в скляну банку з водою, краще з додаванням марганцівки. Банку після щільно закрити кришкою. Розчином марганцівки (0,2 відсотка) або мильно-содовим розчином (30 грамів соди та 40 грамів мила на літр води) слід вимити прилеглі поверхні, а через добу-дві змити цей розчин. «Ліквідатору» треба постаратися цього дня випити більше рідини — ртутні утворення виводяться через нирки.
Але для власного спокою при «аварії» краще викликати співробітників МНС. До речі, і при самостійному зборі речовини МНСівці зобов’язані прийняти у вас зібрану ртуть. Банку зі шкідливим металом одесити можуть принести за адресою вул. Дерибасівська, 16 (телефон 15-77) — КП «Служба оперативного реагування на надзвичайні ситуації». Фахівці СЕС теж мають прилади для перевірки концентрації ртутних парів у приміщенні. А для подальшого спокійного життя краще придбати не ртутний термометр, а спиртовий або біметалічний. Хоча, кажуть, більш точними є все-таки ртутні.











