пн, 16 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса


Батько пішов з сім’ї, коли я була зовсім маленькою. Я його не пам’ятаю. А якщо не знаю, що це за явище, то й не сумую. Не комплексую з цього приводу. Тим більше, що мама на початку мого шкільного життя вийшла заміж вдруге, і в класі всі хлопці вважали вітчима моїм рідним батьком. Людина він нормальна, показати друзям не соромно, я не заперечувала, хоча від усиновлення (удочеріння) відмовилася вже років в десять. Мені й так добре.

А Владику погано. Влад — молодший братик (від нового маминого чоловіка), який цього року пішов до першого класу. Новий чоловік до цього часу вже навострив лижі від сім’ї вбік, хоча поки ще не зовсім пішов. У нього тепер бувають «тривалі відрядження», як ми пояснюємо татову відсутність малому.
Мені локшину на вуха вішати потреби немає. Про зради я перша здогадалася. Мама вважає комп’ютер «пожирачем часу», по роботі він їй не потрібен, так що не заглядає в «павутину». А нас з батьком звідти не витягнеш. Комп’ютер один на двох, я з цікавості лазаю по татових ящиках, оскільки він забуває їх закривати. Нічого такого особливого там не знайдеш, але я чутлива. Мої здогадки незабаром підтвердилися за допомогою маминої спостережливості.
Але бог з ним, з чоловіком вінчаним, нехай собі гуляє. Тільки ж дитина страждає. Зі школи Владика забираю я. Класна керівничка зазвичай пару слів кожному батькові скаже. Ну, я начебто як батько, і мені увага теж приділяється. Вчителька знає, що тата немає вдома, — за сімейною легендою, у відрядженні він. А за словами класної керівниці, Влад кожен день розповідає однокласникам, у що вони з татом грають вечорами і куди ходять у вихідні дні. Нещодавно братик приніс фотографії, де знятий з батьком, і показував усьому класу, що це нібито вчора було, а дерева-то на знімках зелені — літні…
Класна керівниця попросила через цей випадок прийти маму. Треба ж якось виправляти ситуацію. У нас по сусідству живе однокласниця Владика, вона давно нашого тата не бачила. Коли Влад розповідає вигадки, дивиться здивовано, але поки мовчить. Мовчить і найкращий дружок брата, хоча здогадується про те, що сталося. Добре, що вчиться в іншій школі. Не знаю, який вихід придумає мама. Чи є він взагалі?
Коли батьки розлучаються, діти зазвичай залишаються з матір’ю. Мама народила — мама не кине. А тато хіба не народив? Хіба мій вітчим не трясся над синочком? Хіба не балував його так, що мама лаялася? І ось через якусь розпатлану (хоча взагалі-то я не бачила пасію вітчима) приносить біль своєму кровиночці. Або, може, не здогадується він про це?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса