Одеський навчально-виробничий центр «Академія ювелірного мистецтва» відзначив напередодні Нового року своє десятиліття; воно збіглося з Міжнародним днем ювеліра, який припадає на 31 січня. А нині, 3 лютого, центр відсвяткував видачу дипломів шести випускникам за спеціальністю «ювелір-закріплювач».
Про рідкісний, по суті, навчальний заклад — адже професія ювеліра до масових не належить, — я вже розповідала в березні 2013 року («Слухай музику Землі»). Йшлося про те, як засновники НВЦ «Академія ювелірного мистецтва», брати Казимир і Станіслав Зеленкови, відкрили на вулиці Буніна, 18, арт-центр «Червоний квадрат». Галерея і зараз активно працює, і в ній розміщено міні-музей навчально-виробничого центру, а точніше — навчально-методичний фонд: курсові та дипломні роботи юних ювелірів.
Хлопці та дівчата горазді на вигадку. Дивишся, і на світових «червоних доріжках» з’являться зірки у прикрасах, зроблених одеськими майстрами. Неважливо, що прикраси ці поки що не з дорогоцінного металу: латунні сплави, тампак — сплав на основі міді, — мельхіор. Уся ця сировина, зрозуміло, теж — своїми руками, а це складне ливарне виробництво, компоненти якого юні ювеліри вишукують, як правило, у розвалках на Старокінному ринку. Дорогоцінні ж тут зухвала творча думка і тонка робота.
Директор «Академії ювелірного мистецтва» Станіслав Зеленков — щасливий представник того «вічнозеленого» демократичного покоління, якому дуже легко знайти спільну мову з опікуваними «дітьми». Його особиста професійна база — Одеське театрально-художнє училище (художник-бутафор), потім — «худграф» педуніверситету (магістратура), потім аспірантура та викладання на кафедрі Одеського політехнічного університету, за спеціальністю «ювелірне та художнє лиття за виплавляними моделями».

Тут, звісно, річ у тім, що людина — ентузіаст, фанат професії. І почувається — цілком правомірно — продовжувачем великої традиції. Місцевої традиції! Адже з нашим містом міцно пов’язане блискуче ім’я: Карл Фаберже. Придворний ювелір імператора Олександра III, який відкрив у 1900 році торговий дім на Дерибасівській, а через три роки — фабрику золотих і срібних виробів «К. Фаберже», на якій було створено близько 6 тисяч чудових виробів із золота та срібла.
Станіслав Зеленков, глибоко вникнувши в історію ювелірної справи в нашому місті, захоплено розповідає і про ювелірну фабрику майстра столового срібла та золота Йосипа Маршака, якого називали «київським Картьє» і який тримав в Одесі своє виробництво. І наводить статистику: тут у нас у 1912 році налічувалося 62 ювелірні майстерні та магазини, через рік уже 84, а в 1914 році — 113…
З незмінним благоговінням вимовляє він ім’я Вчителя, майстра Збройової палати Московського Кремля, одесита Тараса Миколайовича Волошенюка, вихованця художнього училища у Вижниці. Це був «ювелір № 1» Одеського ювелірного заводу. Як шкода, що пішов із життя!.. З тієї ж когорти блискучих професіоналів і Олександр Білий, який викладає зараз в «Академії ювелірного мистецтва», має досвід роботи за кордоном.
«АКАДЕМІЯ» дає дві ступені спеціальності з державним дипломом: ювелір-закріплювач (це майстер-виконавець, і професія вимагає найтонших навичок); і ювелір-модельєр (це розробка дизайну, художній ескіз і виготовлення за ним). На Одеському ювелірному заводі, на пам’яті Зеленкова, працювало всього 6 модельєрів, а на весь СРСР таких налічувалося 64 фахівці, з правом роботи для Збройової палати.
Кваліфікаційні характеристики цих спеціальностей, розроблені Одеським НВЦ «Академія ювелірного мистецтва», затверджені в лютому 2008 року наказом Міністерства праці та соціальної політики для обов’язкового застосування всіма підприємствами ювелірної галузі країни. За пропозицією Міністерства освіти і науки України педагогічний колектив НВЦ зайнявся апробацією та рецензуванням Державного стандарту професійної освіти в галузі ювелірної справи. Одеська «Академія ювелірного мистецтва» є дійсним членом Асоціації ювелірів України.
За десять років НВЦ випустив близько 250 молодих фахівців. Ті з них, хто хоче шліфувати свої освітні навички, стають перспективними абітурієнтами Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука.
За час навчання в Одесі майбутні майстри проходять виробничу практику на ювелірних підприємствах України. Наприклад, хлопців брали на практику ювелірні фірми «Золоті терези» та «Золотий лелека». Деякі й залишаються працювати в тих фірмах, де практикувалися.
«Академія ювелірного мистецтва» охоче навчає та працевлаштовує глухонімих і слабочуючих підлітків, випускників інтернатів УТОГ. Тут безкоштовно навчаються обдаровані діти з багатодітних сімей за підтримки управління молодіжної та сімейної політики Одеської міськради.
Зараз на потоці 27 випускників. Гендерний склад учнів — п’ятдесят на п’ятдесят. Причому, розповідає, сміючись, Зеленков, цікаво спостерігати відмінності в психології майбутніх «Фаберже». Дівчата — скрупульозні, виконавчі, усидливі і… креативні: для них головне — творчий момент, політ фантазії. Хлопці — нетерплячі та жорсткі прагматики: ще тільки паяльний прилад навчився в руках тримати, а вже норовить заробити якусь десятку починкою чужих ланцюжків-кілець!..
Урочистості 3 лютого пройшли скромно, але весело і з вигадкою. Напередодні НВЦ провів професійний конкурс «Зимова казка», і Станіслав Зеленков вручив дипломи переможцям. А шести випускникам, на додаток до дипломів, вручив грамоти, з цікавими формулюваннями. Наприклад, «найдисциплінованіший і найпунктуальніший випускник» або «найбільш творча та врівноважена випускниця». Або: «випускник-оригінальність 2015»…
Грамотами дирекція нагородила педагогів Ірину Мартинюк, Анну Скоробогатько, Катерину Шаламову, Людмилу Івахненко, Віталія Білого. А відмінниками випуску стали Марія Мусієнко, Дар’я Троїцька, Юлія Фучеджи та Крістіна Мельникова.











