Про те, що в один із провідних одеських комерційних банків, якому в березні минулого року виповнилося 20 років, введуть тимчасову адміністрацію, передбачали. Тим не менш, офіційне повідомлення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про переведення фінансової установи, образно кажучи, в реанімацію, викликало ефект інформаційного вибуху.
В Інтернеті тема введення тимчасової адміністрації в «Імэксбанк» одразу ж стала новиною номер один. Це не дивно. За даними на 2013 рік (свіжіших даних знайти не вдалося), у банку налічувалося понад один мільйон клієнтів, фізичних та юридичних осіб. Ще не так давно вони не турбувалися за свої фінанси, довірені банку у вигляді депозитних вкладів, розрахункових рахунків, отримуючи за допомогою фінустанови пенсії, зарплати, соціальні виплати. Сьогодні цих людей об’єднує одне питання: чи вдасться їм повернути свої гроші?
Цікаво читати версію Національного банку України про те, що ж сталося з «Імэксбанком». Чому ця установа, називаючи себе в 2013 році — цілком обґрунтовано за тодішніми досягненнями — одним із лідерів фінансового ринку країни, раптом перетворилася на неплатоспроможну. Або не «раптом»?
Як повідомляє Нацбанк на своєму сайті, проблеми в «Імэксбанку» почалися ще в серпні минулого року. Стали надходити скарги від клієнтів на несвоєчасне виконання зобов’язань. Це змусило НБУ ввести особливий режим контролю за діяльністю банку шляхом призначення куратора.
На жаль, посилений нагляд не допоміг. З огляду на подальше погіршення фінансового стану «Імэксбанку», здійснення ним ризикованої діяльності та порушення вимог нормативно-правових актів, Нацбанк з 15 січня нинішнього року відніс його до категорії проблемних, встановивши жорсткий термін для вжиття невідкладних заходів. Які вони могли бути? Перш за все, акціонерів та керівництво банку зобов’язували підготувати реальний план фінансового оздоровлення.
Цього зроблено не було. Більше того, Національний банк виявив операції з «дострокового повернення інвесторам коштів, отриманих на умовах субординованого боргу, що призвело до зменшення капіталу та суттєвого погіршення його ліквідності». Що це означає? Субординований борг — це кошти, які банку дає в позику юридична або фізична особа, що перебуває в близьких ділових відносинах з цією фінустановою. Простіше кажучи, засновник або акціонер може дати банку грошей на розвиток. Безумовно, маючи право вимагати їх назад у разі настання форс-мажорних обставин. У законодавстві чітко прописується черговість виплати субординованого боргу. «Імэксбанк» цією вимогою знехтував.
Залишилося тільки нагадати, що основним акціонером банку є народний депутат України Леонід Клімов, у якого майже 37 відсотків акцій. Інші засновники — купа юридичних фірм з невідомими для широкої публіки назвами. Ось їм-то банк достроково і повернув субординований борг. Говорячи по-простому, віддав «бабки», та ще й з відсотками, напевно. Хоча дивного в цьому мало. За повідомленнями одеських ЗМІ, фактично фінустановою останнім часом керувала дочка Леоніда Клімова — Дарина Крижановська, яка є депутатом Одеської обласної ради з 2006 року.
Всі ці порушення в сукупності переконали Національний банк оголосити «Імэксбанк» неплатоспроможним. При цьому хочеться кинути важкий камінь у город НБУ. Якось підозріло швидко «Імэксбанк» пройшов шлях до фінансового краху.
Ще влітку ця фінустанова була обрана Національним банком для обслуговування вкладників збанкрутілого «Фінростбанку». Через «Імэксбанк» люди отримували свої заощадження. Багатьох тоді вдалося умовити. Мовляв, «Фінростбанк» був приречений, а «Імэксбанк» — це сила! Сьогодні ті, хто повірив, готуються далі ходити за своїми заощадженнями. Втраченими «Фінростбанком» і «замиленими» «Імэксбанком»…
Другий момент: а навіщо Нацбанк давав кредит рефінансування в 300 мільйонів гривень? У листопаді, коли було зрозуміло, що «Імэксбанк» на межі? Триста мільйонів була явно не та сума, яка могла банк врятувати. Тим не менш, гроші дали, а через півтора місяці оголосили банк неплатоспроможним. На що тоді, питається, були витрачені триста мільйонів?
Наступне питання: що робити позичальникам, які брали в «Імэксбанку» в борг? Річ у тім, що фінустанова одразу після нового року продала свій кредитний портфель. Юридичною мовою це називається переуступкою права вимоги боргу за кредитом. Тобто, образно кажучи, вчора ти був винен грошей Іванову. А сьогодні, з’ясовується, — Петрову. Тому, що так домовилися Іванов з Петровим.
З повідомлення на сайті «Імэксбанку» стало відомо, що тепер позичальникам доведеться спілкуватися з якоюсь фірмою «Дасті». Правда, в яку ціну був оцінений кредитний портфель, не повідомляється. Адже навряд чи покупець заплатив повну суму — 342,5 мільйона гривень. Зазвичай продавець отримує менше. І одразу питання: виходить, що після нового року банк продав кредитний портфель умовно за 300 мільйонів гривень. А ці гроші де?
Ну а на позичальників немов вилили відро холодної води. З’ясувалося, що компанія «Дасті» знаходиться в Києві, зареєстрована вона на початку вересня минулого року (тобто фірмі і півроку немає), займається оптовою торгівлею зерном і кормами для тварин. З фінансовою діяльністю її пов’язує те, що очолює її Євген Браваренко. За інформацією з Інтернету, він свого часу очолював управління по роботі з проблемною заборгованістю… «Імэксбанку».
Позичальники зараз обмінюються питаннями про те, що їм робити. По-перше, про зміну кредитора їх сповістили постфактум. По-друге, «Імэксбанк» без згоди позичальників «злив» абсолютно незрозумілій комерційній структурі їхні конфіденційні дані. Фірма «Дасті», природно, не давала розписки в тому, що зобов’язується не поширювати особисті відомості громадян. Нарешті, у позичальників немає договору з новим кредитором. На якій тоді підставі погашати борги?
У вкладників «Імэксбанку» — інша турбота. Їх цікавить інформація про те, коли і кому Фонд гарантування вкладів фізичних осіб почне виплачувати гарантовану державою суму. Радимо: треба переглядати сайти «Імэксбанку» і вищезгаданого фонду. Там все повідомлять. А також дадуть відповіді на запитання, що часто повторюються. Можна буде записатися на особистий прийом до тимчасового адміністратора. Безумовно, газета також буде по мірі можливості інформувати вкладників, позичальників та клієнтів банку.
Втім, маленька надія на порятунок «Імэксбанку» є. Повстати з попелу він зможе, якщо його хтось купить. Така можливість не виключається. Приклад є. У 2008 році жертвою рейдерської атаки став «Промінвестбанк» (ПІБ), який масштабами був більшим, ніж «Імэксбанк». Тоді Нацбанк ввів тимчасову адміністрацію, наклав мораторій на видачу вкладів і відкрив кредитну лінію в розмірі 5 мільярдів гривень. У підсумку «Промінвестбанк», що підлікувався, купив російський «Внєшекономбанк». Більше проблем у ПІБу не було.
Так що питання про майбутнє «Імэксбанку» залишимо поки відкритим.











