«Як страшно жити!» — казала відома актриса. Не можна не погодитися з нею, коли в країні оголошено чергову мобілізацію, а на Донбасі триває справжня війна. Тривожні вісті приходять з Харкова, Запоріжжя, Дніпропетровська, Херсона… Останні події в Одесі свідчать, що життя і в нашому місті стає небезпечним. Про це говорили і читачі, які зателефонували на «гарячу лінію» «Вечірки».
«Поки що підпали та вибухи, які скоєні ще невстановленими особами, обійшлися без людських жертв, — сказав **Микола Іванович Бодюл**, — але завжди є небезпека опинитися неподалік від місця «події». Чим думають ті, хто скоює теракти? Що хочуть довести? Вони хто — істоти з запаленим свідомістю чи провокатори, які намагаються загострити ситуацію в місті? Впевнений, що одесити залишаться розсудливими людьми і не піддадуться на провокації».
Євгенія Вікторівна Соболєва зателефонувала під враженням прочитаних у газетах та переглянутих по телевізору новин. Каже, що намагається не читати газет і не дивитися телевізор. «Одна негативна інформація, після якої болить і серце, і душа. Але якщо від того, що відбувається на сході України, сховатися не можна, це об’єктивна реальність, нам потрібно це пережити і молитися, щоб усе скоріше закінчилося, то в місцевих ЗМІ — що друкованих, що електронних — занадто багато «чорнухи». Таке враження, що журналісти спеціально вишукують «жах»: там, убили, розчленували, там згоріли, передралися. Не життя — кошмар. Розумію, що все це дійсно відбувається — люди не ангели, але, може, не варто всі мерзоти життя виплескувати на сторінки газет і екрани телевізорів?».
У Ольги Степанівни Міщенко теж претензії до журналістів. Їй, вчительці російської мови, «ріже» око і вуха вирази типу «викрасти шляхом ривка» або «під загрозою ножа». «Інформація — це не міліцейський протокол, тому потрібно було б написати «вирвав з рук» або «погрожуючи ножем».
Практично всі читачі повідомляють про факти, що отруюють і заважають жити в Одесі. Так, Віктор Олексійович Травкін обурений тим, що сніг з міських вулиць звозився на Куликове поле. «Це ж треба додуматися, щоб площу в центрі міста перетворити на звалище. Мало того, що робиться подвійна робота, — адже сніг і сміття потім потрібно вивозити за місто, так ще й дерева страждають — талий сніг вперемішку з піщано-соляною сумішшю, якою посипалися вулиці, отруює кореневу систему».
Продовжує розмову Світлана Анісімовна Кручених. Вона вважає, що обов’язково має бути дана оцінка роботи двірників. «Якби не туман і дощ, ми б досі з трудом пересувалися по слизьких тротуарах і дворах. Правда, зараз пішоходам у багатьох місцях, особливо на перехрестях, доводиться йти по щиколотку у воді. Якби вчасно двірники видаляли кригу та замети, місто від снігу очистилося б набагато раніше. А то чекали, поки сніг сам розтане».
«Незважаючи на запевнення влади, що дорожні служби прибирали вулиці, на багатьох зупинках громадського транспорту довгий час пасажирам важко було підійти до дверей автобуса, — говорить Євген Прохорович Князєв. — Прочистили вузеньку доріжку серед заметів, і вважали свою місію виконаною. Не вважайте моє зауваження несвоєчасним, мовляв, вже скрізь сніг розтанув. Зима-то ще не закінчилася, а ми знаємо, які сюрпризи вона може принести одеситам».
У Марії Петрівни Книш до дорожніх служб претензій немає, вулиці в житловому масиві Котовського і на Пересипі були розчищені одними з перших. А от про Кримський бульвар усі забули. «Його не чистили жодного разу — ні під час снігопаду, ні після, — говорить читачка. — Під час відлиги бульвар перетворювався на ковзанку, по якій важко було ходити. Хіба що діти на санках із задоволенням каталися. Навіть зараз, коли скрізь сніг зник, бульвар покритий крижаною кіркою».
Віолетта Георгіївна, яка проживає на Великому Фонтані, звертає увагу керівників «Одесміськелектротрансу» та Київської районної адміністрації на незручності, які відчувають пасажири 18-го трамвая, що їдуть до поліклініки на 15-й станції. Якщо рухатися з боку 10-ї станції, то проблем немає: пасажири виходять біля поліклініки і переходять дорогу по зебрі. А от при русі з боку 16-ї станції трамвай біля поліклініки не зупиняється. Люди їдуть повз до 13-ї, пересідають на зустрічний трамвай, і тільки так добираються до поліклініки.
Кілька дзвінків було від читачів, які незадоволені нововведенням в «Укртелекомі». «Якщо раніше, — розповідає Любов Тимофіївна Руда, — при неполадках з телефоном можна було зателефонувати до бюро ремонту і чекати результату, то зараз телефонувати потрібно до централізованого бюро ремонту, що знаходиться в Києві, звідти оператори дають заявку до Одеси. Додзвонитися за телефоном 0-800-506-800 можна тільки з мобільного, тому що для зв’язку з потрібною службою необхідно натискати зірочку з певною цифрою. У стаціонарному телефоні такої комбінації немає, а мобільники є не у всіх».
Іван Миколайович Дашко, який проживає на вулиці Затонського, цікавиться нормою споживання води, на яку йому, як учаснику війни, надаються пільги.
Як ми вже розповідали, з 1 жовтня минулого року введені нові нормативи користування житлово-комунальними послугами, на які держава надає пільги, субсидії та компенсації. Щодо централізованого водопостачання, то при наявності гарячої води норма пільгового споживання становить 2,4 куб. м холодної води і 1,5 куб. м гарячої води. При відсутності централізованої подачі гарячої води пільгова оплата проводиться за 4 кубометри холодної води.
Наступного понеділка, 26 січня, на «гарячому телефоні» «Вечірньої Одеси» 64-59-32 з 10.00 до 12.00 чергує завідуюча суспільно-політичним відділом Дора Миколаївна Дукова.











