Виставку під такою назвою відкрила одеська художниця Анжела Голодецька у виставковому залі Одеського історико-краєзнавчого музею (Ланжеронівська, 24а).

Виставка «Сон про небо» — це продовження творчої співпраці художниці, члена Національної спілки художників України, та одеських поетів Олександра Ігнатова та Наталії Левченко. Форма експозиції незвичайна — це синтез живопису та поезії. Глядача запрошують зануритися у простір роздумів, який зітканий з візуального ряду живописних робіт, батику та поетичних рядків, накреслених на аркушах паперу, що кріпляться прямо до рам. Ряд батиків оформлений у вигляді просторої сорочки, ритуального вбрання («Розп’яття»), картини акрилом та олією також нагадують церковний лист, ікону («Плач») або примхливу абстракцію («Зелене насіння»).

Архетипові образи, символічні візерунки та символи допомагають Анжелі Голодецькій ткати свій міф про сон (адже саме уві сні ми такі, як є, без масок, без ролей, які граємо вдень). Авторка починала з ілюстрування поетичних збірок, а тепер спробувала піти від зворотного, доповнити віршами і без того цілком самодостатні зображення.
— Спроба створити свого роду міф, немов переглянути провидчий сон, переосмислити в ньому те, що обтяжує в повсякденності та пережити в цьому сні свою мрію, насолодитися цією мрією, створюючи таким чином свій потаємний простір, як храм, простір, як чисту платонівську ідею — ось задум представленої експозиції, — говорить Анжела. — Так, у роботах часто зображені насіння, як символи первообразів та першоформ, немов нерозкрита можливість у просторі та часі, як ще не виконаний портрет, не вичерпане до кінця життя…