сб, 21 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Газети, радіо та ТБ топлять українців у морі партійної агітації. Гасла радикалів схожі на погрози — «заборонити, прибрати, скасувати». Обіцянки провладних партій — все в майбутньому часі — «побудуємо, увійдемо», в минулому — тільки безадресне «ми здобули»… А де ж плани на сьогодні? Хто пропонує реальний спосіб порятунку України — тут і зараз?

Про правду, яка посередині…

Багато років політики старанно рубали країну по лінії менталітету. Частина з них продовжує робити це і сьогодні, то потрясаючи комуністичним стягом, то канонізуючи до святості військо УПА. І ті, й інші рвуться до нового парламенту, розгойдуючи країну, як човен. Як ці люди збираються голосувати спільно за найважливіші закони?
А тим часом Україна змінилася абсолютно — в ній змінилися погляди і змішалися монокультури. Потрібно чути, сприймати і, по можливості, робити кроки назустріч один одному. На тому, що роз’єднує, — уваги не акцентувати. Адже об’єднує нас набагато більше. «Сильна Україна» пропонує зосередитися на відновленні миру. Це набагато важливіше, ніж боятися, що тебе пристрелять за вишиванку в Донецьку або обзвуть «колорадом» у Львові, якщо ти не відразу «усвідомив важливість» Майдану.
«Сильна Україна» підкреслює: наша сила — саме в різноманітті. Адже Одеса поважає львівську автентичність і навіть фарбує паркани в жовто-блакитний колір, одягає вишиванки, скандалить під російським посольством… Але робить це все — російською мовою!

«Сильна Україна» пропонує зосередитися на відновленні миру. Це набагато важливіше, ніж боятися, що тебе пристрелять за вишиванку в Донецьку або обзвуть «колорадом» у Львові…

Та ж Європа дивиться на такі відмінності абсолютно спокійно, виходячи з абсолютно іншої концепції державного будівництва. Адже там держава підлаштована під людей, і система не ламає одну людину в році іншому.
Не окрема каста або сім’я, не клани і не групи — а ВСЯ КРАЇНА знаходиться в полі уваги. І проблеми українського Заходу, наляканого плачевними перспективами, але поки ще патріотично мовчазного, хвилюють Тігіпка нітрохи не менше, ніж Юго-Схід, що завмер у тривожному очікуванні.

Корупція як корозія

Дуже зручний коник, щоб в’їхати у владу — обіцянка побороти корупцію. Ним користуються всі, кому не лінь. Але реальні кроки до перемоги над цією гідрою прописані тільки в програмі «Сильної України».
До речі, якщо хто не знає, слово «корупція» вперше застосував український гетьман Пилип Орлик, коли в XVII столітті писав першу і в Україні, і в усій Європі конституцію. Так що це — «проблема з корінням». І така наболіла, що народ взяв бити і вийшов воювати проти неї в центр Києва (уточнюємо для тих, хто досі думає, що Майдан стояв за безвізовий режим з ЄС). Але такої фантастичної бездіяльності нової влади після такої дорогої перемоги над «злочинним режимом» не очікував ніхто!..
І тепер, через півроку тихої метушні за теплі крісла під гучні порожні гасла, слухати рекламні мантри типу «викорінимо корупцію» від партій влади — просто противно. Огидно, коли слабкосило або навіть навмисно брешуть, дивлячись несамовито ясними очима з екрану…
Партія «Сильна Україна» йде іншим шляхом. Колосальний бізнес-досвід Сергія Тігіпка підказує: якщо усунути причину — зникнуть і наслідки. Корупція викорінювана, якщо застосувати західні стандарти призначення на посади та оплати праці — як мінімум. І люструвати суспільство саме за корупційною ознакою, а не влаштовувати «полювання на відьом».

Про що мовчить МВФ

Ви б стали брати гроші на харчування своєї сім’ї в борг і під відсотки? А нинішня влада робить це щомісяця — у всеукраїнському масштабі.
Здавалося б, якщо хочете їсти, — купіть вудку і ловіть нею рибу, а не беріть рибу втридорога та ще й у кредит! Вкладіть позичені гроші в розвиток, а не грохайте все, що випросили у планети, виключно на прожирання. Але ні, цього не чують або не хочуть чути в уряді.

У жодній з програм провладних партій не прописані практичні механізми подолання економічної кризи

У 2010 році Сергій Тігіпко очолював Міністерство соцполітики. Він каже, що тоді, в розпал реальної світової економічної кризи, ситуація була ще гіршою, ніж зараз. Чотири роки тому, на відміну від торішнього нульового зростання, ВВП був взагалі негативним! Плюс до всього — серйозний дефіцит бюджету.
Взяти грошей у МВФ — що простіше? Тим більше що тоді кредитори не ставили Україні таких звірських умов, як сьогодні — їх цілком влаштовувала лише часткова заморозка соціальних програм. Але Тігіпко і на це не пішов.
І як показала практика — цілком обґрунтовано, оскільки жорстка економія скорочує внутрішнє споживання, а отже, знижується виробництво… Країна фактично рухається по замкнутому колу, та ж сама Греція — яскравий тому негативний приклад. Але з ким же порівняти нинішню Україну, яка всього лише за останні кілька місяців обросла боргами, а її нинішній прем’єр-міністр чомусь щосили радіє тому, що майже 17 мільярдів гривень буде «проїдено», а не вкладено в розвиток. З Руандою? Або з Гондурасом?
Як же зупинити це бездумне використання величезних кредитів, поки український човен не пішов на дно дефолту, пускаючи жирний чорний дим з труби?
«У нас є інші резерви, які потрібно підключати: боротьба з корупцією та покращення інвестиційного клімату, — не втомлюється повторювати Сергій Тігіпко. — Покращення та збільшення процедур держзакупівель дасть набагато більший економічний ефект, ніж скорочення 10 тисяч соціальних працівників, що дозволило заощадити всього 300 мільйонів гривень».
«Щоб вирішити питання економіки, сьогодні необхідно не підвищувати податки, а знижувати їх, — закликає лідер «Сильної України». — Треба робити сильнішою гривню, треба думати, як підтримати якісного експортера, який продає не сировину, а продукцію з високою доданою вартістю. Ось цим потрібно займатися, а уряд цих проблем не помічає».
До речі, це вперте тотальне «непомічання» чітко відображено і в усіх виборчих програмах провладних партій. У жодній з них, на відміну від величезного економічного блоку програми «Сильної України», не прописані практичні механізми подолання економічної кризи. Що це? Банальний непрофесіоналізм, коли ти просто не знаєш, як говорити про економіку, або злочинне мовчання, що прикриває собою великий всеукраїнський, нахабний і неприкритий дерибан?

Про що мовчать ВСІ

Продавати газ власним громадянам за комерційною ціною, розрахованою для підприємств, називаючи це економією, — верх цинізму. З’єднувати в одній трубі недорогий газ українського видобутку та імпортний — теж верх цинізму. А встановлювати ліміти на використання газу промисловцям — вирок виробництву в Україні.
Але Арсеній Яценюк говорить про це вельми спокійно, втім, як і про плани розпродати всі державні заводи — швидко і невідомо кому.
Так, до речі! Газ для українських підприємств продають за цінами, в які «зашиті» посередницькі відсотки. Такий «класний бізнес» веде тільки не тільки до знищення промисловості. Це — гарантоване зубожіння суспільства і в першу чергу — самотніх стареньких, сімей з дітьми, інвалідів.
Всі свої економічні прорахунки амбітні трієчники у владі перекладають на плечі українців. Військові витрати теж лягли на народ. Корупція проїдає 70 мільйонів на день, а наші солдати голодують і мерзнуть в окопах, воюючи з одним бронежилетом на трьох. Куди ж ідуть гроші? І хто з доброї волі закриє надприбутковий ринок, побудований на крові?
З самого початку військового протистояння на Сході Сергій Тігіпко твердив, що без миру не буде розвитку країни. Але владі знадобилися тисячі смертей, щоб перестати провокувати подальшу агресію.

До миру — кілька кроків

Протистояння на Донбасі потрібно терміново зупинити. Переговірниками на будь-якому рівні готові виступити активісти «Сильної України».
На Сході зупинилися майже всі підприємства. Це не тільки гуманітарна катастрофа, це — величезний перекіс усієї економіки України. Там, де люди залишаються без роботи і коштів, зовнішнє втручання здійснити нескладно.
Треба проводити переговори з місцевими гуманітарними, культурними авторитетами, говорить Сергій Тігіпко. З тими, кого чують, хто може вплинути на тих озброєних людей, яких сьогодні звуть сепаратистами. Це директори підприємств, не замішані в корупції, голови районних адміністрацій, мери і колишні мери, яких поважають на Донбасі.
Тігіпко не раз висловлював свою думку — він і його політсила готові підтримати починання президента Порошенка, але в нинішньому уряді на вищих посадах сидять недалекоглядні і не дуже досвідчені, як показала практика, керівники. Адже зараз справа стоїть так, що на місце «донецьких» у владу, куди не глянь, прийшли «черновецькі», і є ризик, що за їхні деякі вчинки народ скоро зненавидить і їх.
Поки дехто на виборах кричить, що «сепаратистів треба тиснути до перемоги», частина людей воюючого регіону готова згуртуватися ще сильніше. І якщо це станеться — буде вже «війна до останнього українця». Вирішити проблему може тільки мирне врегулювання — іншого варіанта у нас немає. І це — головний пункт програми «Сильної України».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса