У 2006 році, коли В. Гуляєв вперше вирішив висунути свою кандидатуру на пост сільського голови, серед семи претендентів він набрав понад 50 % голосів. У 2010-му висловилося на підтримку чинного голови вже 94 % мешканців села Молодіжного.
Чим пояснити такий безсумнівний успіх?
— Просто я працюю на благо людей, а не демонструю турботу про виборців, готуючись до виборів, — пояснює Василь Олександрович. — І ще: ніколи не даю порожніх обіцянок. Це, можна сказати, моє життєве кредо.
Завдяки єдності та злагодженій роботі співробітників і депутатів, підприємців та мешканців Молодіжного, — продовжує В. Гуляєв, — село отримало звання найкращого з благоустрою в Одеській області. І мені хочеться не просто поділитися досвідом з колегами, а зробити свій внесок у розвиток усього регіону, усієї країни. Тому я й вирішив балотуватися в народні депутати. А впевненість у правильності прийнятого рішення мені надає підтримка громадськості — на засіданні Ради голів сільських та селищних рад Овідіопольського району моя кандидатура була підтримана одноголосно. Погодьтеся, визнання колег говорить про багато чого.
За право потрапити до парламенту в одномандатному виборчому окрузі № 140 боротимуться 25 кандидатів. Найбільше представництво в цьому списку мають бізнесмени — дванадцять осіб. І цілком природно, що ці кандидати будуть стурбовані захистом інтересів свого бізнесу. Ось і виходить, що єдиний, кому небайдужі сподівання простих людей, — голова сільради Василь Гуляєв.
За кожним пунктом його виборчої програми стоять конкретні справи.
Підтримка місцевих виробників продукції та створення робочих місць. На території сільської ради здійснюють свою діяльність понад 30 підприємств, серед яких виділяються КСП ім. А. В. Трофімова, ТОВ «Трофімова», ТОВ «Південьтранснайм», ТОВ «Трассервіс 2008», Агрофірма «Еврика», СФГ «Тандем — Б», СФГ Хлань, СФГ П. Аксена та О. Басюла, ПП «ДРС».
Підтримка соціально незахищених верств населення. Двічі на рік додаткову адресну допомогу отримують багатодітні сім’ї, неповнолітні інваліди, сироти. По 100 гривень щомісяця отримують ветерани віком від 79 років. До Дня Перемоги інвалідам війни виділяється матеріальна допомога в розмірі 1000 гривень, а учасникам бойових дій — по 100 грн.
Розвиток центрів медичної діагностики в містах та районних центрах, фельдшерсько-акушерських пунктів у кожному селі та селищі. У Молодіжному функціонує фельдшерсько-акушерський пункт, який надає медичні послуги всьому населенню. Нещодавно його відремонтували та придбали нове медичне обладнання. При ФАПі працює аптека, з якою домовлено про безкоштовне обслуговування інвалідів війни.
Благоустрій дитячих садків, шкіл та спортивних об’єктів округу. Гордістю Молодіжного є дошкільний заклад «Тополек» — тут теж проведено ремонт, придбано сучасне кухонне обладнання та меблі, оновлено та підключено до центральної лінії каналізації, встановлено нові газові котли, повністю оновлено системи опалення, водопостачання та електроосвітлення. До штату дитячого садка включено нові посади: практичного психолога, логопеда, хореографа, викладача іноземної мови, шеф-кухаря. З 2013 року практикується безкоштовне утримання випускників старшої групи. Не випадково від бажаючих влаштувати дітей до «Тополі» відбою немає.
Капітально відремонтовано школу, прилеглий до неї стадіон. При школі організовано спортивні секції. Щорічно сільська рада сприяє відпочинку дітей в оздоровчих таборах (частково з місцевого бюджету).
Протягом останніх восьми років у Молодіжному заасфальтовано десятки вулиць; проведено капітальний ремонт водопровідної мережі, оновлено центральну каналізацію, до неї підключено кілька вулиць; проведено роботи з освітлення вулиць — замінено 75 опор, запалилося близько 400 ліхтарів; висаджено понад 5000 дерев та кущів. А ще в Молодіжному будується храм Благовіщенської православної церкви (вже зведено стіни, встановлено перший купол з хрестом та дзвони).
Однак здійснити аналогічні перетворення в масштабах округу, чим предметно має намір зайнятися В. Гуляєв у разі свого обрання до Верховної Ради, можливо лише при здійсненні головного, напевно, пункту його передвиборчої програми — орієнтування державної та бюджетної політики на потреби місцевих громад.
в парламенті (сподіваюся, що нас там буде чимало), місцеві громади самі визначатимуть, як розпоряджатися власними бюджетними коштами та землею»
— Тому й іду до парламенту, — обґрунтовує своє рішення Василь Олександрович, — бо переконаний: процвітання України як держави безпосередньо залежить від ефективності місцевого самоврядування. Сьогодні воно (самоврядування) позбавлене своїх повноважень на законодавчому рівні. Місцеві ради не можуть на власний розсуд розпоряджатися власними фінансами, бо повністю залежні від держказначейства. Ми не регулюємо забудову, складно планувати розвиток території, на якій могли б створюватися підприємства та робочі місця. Щоб вирішити ці питання, у Верховній Раді мають перебувати люди, професійно пов’язані з місцевим самоврядуванням, які відстоюють ідею децентралізації. Якщо ми доб’ємося розширення повноважень місцевого самоврядування, а для цього необхідні спільні зусилля всіх наших однодумців у парламенті (сподіваюся, що нас там буде чимало), місцеві громади самі визначатимуть, як розпоряджатися власними бюджетними коштами та землею. А це означає, що пересічні громадяни отримають заасфальтовані дороги та освітлені вулиці, упорядковані дитячі майданчики та стадіони. На місцевому рівні залишатиметься більше грошей на виплату соціальної допомоги, і ми перестанемо випрошувати їх у держави.
Надзвичайно хвилює мене й інший аспект нашого життя. Ні для кого не секрет, що виробники та постачальники електрики, води та газу є монополістами. Місцеві громади мають мати повноваження для регулювання тарифів та вимагати модернізації технічних мереж. Ми не повинні пити воду з іржавих труб та ще й платити за неї. Ми не повинні оплачувати втрати монополіста, які виникають через застаріле обладнання. Ми не повинні, зрештою, стояти в черзі до монополіста, щоб йому ж заплатити за неякісні комунальні послуги. У мене немає ані найменших сумнівів у тому, що у нас є маса способів 80 відсотків своїх життєво важливих проблем вирішувати самостійно. А то зараз буває так, що, скажімо, питання про те, де випасати худобу, вирішується не на місці, а в області або навіть у Києві. Абсурд!
В. Гуляєв не пов’язаний з жодною політичною силою. Він вважає і завжди вважав, що керівник місцевого самоврядування має бути незалежним від політичних розбірок і повністю зосередженим на вирішенні проблем свого регіону. Ще вісім років тому, коли його вперше обрали головою, він на першому засіданні сільради заявив: «Хто до якої партії належить, мене не цікавить. Але попереджаю: раз ви сюди прийшли, будьте ласкаві, працюйте!». З того часу його підходи до людей і справ не змінилися. Голова вміє визначити пріоритети та концентрувати сили для досягнення мети. Він прислухається до порад та думки оточуючих, але водночас жорстко вимагає від підлеглих неухильного виконання їхніх обов’язків. Результат такої політики очевидний.
За вісім років перебування на посаді голови Молодіжненської сільської ради Василь Гуляєв справами довів свою спроможність як господарник і керівник громади. Але всі, хто стикався з Василем Олександровичем у роботі, впевнені, що потенціал цієї людини ще далеко не вичерпаний. Можна було б і далі комфортно почуватися в рідному селі, розвивати його по мірі сил і можливостей, користуватися щирою повагою земляків і спокійно проводити вільний час у колі найближчих людей — улюблених доньки та дружини. Він обрав інший, нелегкий шлях — спробувати законодавчо домогтися збільшення повноважень для місцевих громад, домогтися права розпоряджатися на місцях своїми фінансами та територією. Його рішення балотуватися до Верховної Ради України — новий виклик долі. Рішення, викликане не меркантильними міркуваннями, не особистими амбіціями, а надією на мир і процвітання країни, оточуючих його людей, яким він ніколи не обіцяє нездійсненного. Адже це, нагадаємо, його життєве кредо.











