Тема артеріальної гіпертензії, або, як ми в побуті називаємо, гіпертонії, була присвячена прес-конференція двох провідних фахівців — головлікаря Одеського обласного кардіологічного центру, головного позаштатного кардіолога облуправління охорони здоров’я професора Світлани Олексіївни Андрієвської та головного позаштатного кардіолога міського департаменту охорони здоров’я, завідуючої кардіологічним відділенням МКЛ-1, лікаря вищої категорії Валентини Євгенівни Галінської.
Нагадаємо: реімбурсація — це часткова компенсація державою вартості ліків. Пілотний проєкт державного регулювання цін на лікарські препарати для лікування гіпертоніків був введений у квітні 2012 року, він передбачав відшкодування витрат пацієнта на 10 — 20%. На жаль, з часом економічні та інші обставини в країні склалися так, що впровадження гарної ініціативи було вимушено перервано. Хворі, які не встигли ним скористатися, купували призначені ліки самі. Але тепер, починаючи з серпня нинішнього року, проєкт знову почав працювати на повну силу. Кошти для цього, за словами медиків, є.
Щоправда, перерва у справі відшкодування витрат на ліки, позначилася: люди стали менше звертатися за медичною допомогою. А це неправильно: гіпертонія вимагає постійного прийому призначених лікарем ліків. Гіпертонік раз на місяць повинен приходити до лікаря з тим, щоб процес лікування вчасно скоординувати. Можливо, треба буде призначити інший препарат або знизити дозу вже прийнятого, залучити до співпраці медиків інших спеціальностей. Щоб досягти бажаного результату — знизити тиск — пацієнт і лікар повинні діяти разом.
Первинна профілактика артеріальної гіпертензії — це виявлення захворювання на ранній стадії, коли лікування дає найбільш ефективний результат, що медики добре відчули під час дії пілотного проєкту: до лікарень стали рідше привозити хворих з гіпертонічними кризами. Адже бувають випадки, коли пацієнт відразу потрапляє в реанімацію. Такий наслідок недбалого ставлення до власного здоров’я. Щоб цього не сталося, потрібно обов’язково знайти час і відвідати сімейного лікаря або дільничного лікаря в поліклініці, а також суворо виконувати дані ними рекомендації, тобто бути прихильним до лікування.
Вторинна профілактика, як то кажуть, цілком у наших руках. Перш за все, необхідно відмовитися від шкідливих звичок. Куріння, навіть якихось двох—трьох сигарет на день (нікотин руйнує судини), пристрасть до алкоголю, малорухливий спосіб життя, психоемоційне напруження, невміння правильно поєднувати навантаження і відпочинок, стреси, зайва вага — все це сприяє гіпертонії. Словом, артеріальна гіпертензія — багатофакторна, єдиного розуміння причин її виникнення у вчених поки немає. Вона диктує і спосіб життя. Необхідно впорядкувати свій режим, налагодити відповідне харчування, намагатися щодня гуляти на свіжому повітрі (мінімум для кожної, здорової чи хворої, людини — 30—40 хвилин ходьби)…
Гіпертонія дає чимало ускладнень. Скажімо, захворювання нирок, очей підточують здоров’я відносно повільно, а інсульти, інфаркти атакують раптово, вони чреваті інвалідністю або смертю. Важкий хрест несе вся родина. Треба пам’ятати і про те, що деякі захворювання, скажімо, цукровий діабет, «працюють» на користь гіпертонії, їх теж потрібно лікувати вчасно.
Гіпертонія, кажуть фахівці, неінфекційна епідемія, яка повільно перейшла з століття XX в наш, XXI, століття. Сьогодні 25% населення економічно розвинених країн страждають на гіпертонію. До 2025 року таких хворих, вважають експерти, буде вже 1,5 млрд. В останні 10 років серед дорослого населення нашої області виявлено 30—33% гіпертоніків. Точність цієї цифри залежить і від того, наскільки кожен з нас турбується про своє здоров’я, чи піде вчасно до лікаря. Від цього, до речі, залежать і точні розрахунки щодо часткової компенсації вартості ліків пацієнту, і вірність прийнятих державою програм з профілактики та боротьби з гіпертонією.
15—16 вересня, з 10.00 до 16.00. у багатьох мікрорайонах Одеси пройшли Дні контролю артеріального тиску. Тобто кожен одесит або гість міста, не заходячи в лікувальний заклад, міг безкоштовно виміряти тиск, отримати пораду, рекомендацію лікаря і отримати запрошення на більш поглиблене обстеження. Дуже старалися провести цю акцію майбутні медики-старшокурсники та їх викладачі, в першу чергу — Одеського базового медучилища. Про такі заходи, помітили учасники прес-конференції, необхідно повідомляти заздалегідь — якщо не за тиждень, то хоча б дня за три. Засоби масової інформації завжди готові в цьому допомогти.











